Група 31 Число 5.05. - 2 години Тема. Технічне обслуговування бульдозерів під час зберігання

Тема.  Технічне обслуговування бульдозерів під час зберігання

1 Зберігання машин

Одним з основних чинників, що забезпечує довговічне використання сільгосптехніки, є її якісне зберігання.

Кожна організація, на балансі якої перебувають будівельно-дорожні машини, зобов'язана забезпечити їх правильне зберігання відповідно до вимог ГОСТ 25646-83 і ГОСТ 7751-79. Зберігання машин передбачає ряд заходів, зокрема обов'язкове очищення, миття і змащення їх деталей.

Облік машин, що перебувають на зберіганні, здійснюють у спеціальному журналі, а після розконсервації основні відомості заносять до паспортів на машини.

Міжзмінне зберігання в літню пору полягає в охороні машини, а в зимову пору, крім того, ще в захисті її від дії низьких температур для полегшення запуску двигуна.

Машини, які не використовують за призначенням з технічних, організаційних та інших причин понад 10 днів, ставлять на короткотривале, а більше двох місяців - на довготривале зберігання (консервацію).

Правила міжзмінного зберігання
Техніка зберігається на майданчиках і місцях міжзмінного зберігання або безпосередньо на місці виконання робіт. Машини за такого зберігання встановлюють комплектно без знімання з них складових безпосередньо по закінченні робіт.

При цьому слід:

1.     очистити машину від бруду, підтікання технічних рідин, рослинних решток тощо;

2.     вимити та продути стисненим повітрям;

3.     закрити щільно кришками або пробками, заглушками всі отвори, щілини тощо, через які можуть потрапити атмосферні опади всередину складових машини;

4.     очистити та обдути стисненим повітрям електрообладнання (фари, ліхтарі, генератор, стартер, акумуляторні батареї, електрошафу тощо), клеми покрити захисним мастилом;

5.     законсервувати непофарбовані поверхні двигуна, штоки гідроциліндрів, гвинтові та різьбові поверхні деталей, шліцьові з’єднання.

 Короткотривале зберігання машин можна здійснювати на місці їх використання, а довготривалого на основних базах управлінь механізації. До короткотривалого зберігання машину готують відразу після закінчення робіт, а до довготривалого - не пізніше 10 днів з моменту закінчення робіт.

На короткотривале зберігання машини ставлять комплектно, тобто без зняття з них окремих агрегатів, вузлів і деталей. за перерв у використанні від 10 днів до 2-х місяців; тривале — на термін понад два місяці.

Правила короткочасного зберігання
      За короткочасного зберігання виконують роботи. При цьому машину слід встановити на підставки в положення, яке забезпечує розвантаження коліс. Між шинами та опорною поверхнею має бути просвіт 8–10 см. При цьому техніка встановлюється на зберігання без знімання з неї складальних одиниць і деталей. У разі зберігання машини за низьких температур або більше одного місяця слід зняти акумуляторні батареї. Щомісяця варто перевіряти стан машин, що зберігаються. Виявлені під час перевірок відхилення від правил зберігання слід оперативно усувати.

      До короткочасного зберігання машини готують одразу, а до тривалого — не пізніше як через 10 днів по закінченні роботи. Машини для внесення органічних, мінеральних добрив і пестицидів готують до зберігання відразу ж після закінчення роботи.

Перед поставленням машин на зберігання проводять їх технічне обслуговування. Паливну систему повністю заповнюють паливом, а з водяної системи охолодження в холодну пору року обов'язково зливають воду.

При зберіганні машин на пневмоколісному ходу терміном до 10 днів тиск у шинах має бути вищий від номінального. При зберіганні понад 10 днів машину встановлюють на підставки і знижують тиск у шинах до 70...80% номінального. У цьому разі між шинами і майданчиком має бути проміжок.

Довготривале зберігання машин передбачає комплекс заходів для захисту деталей від псування. Після миття машин проводять технічне обслуговування та поточний ремонт, який після розконсервації забезпечує роботу машин до наступного планового поточного ремонту..

Машина має бути повністю змащена згідно з картою змащування. Ділянки з пошкодженою фарбою очищують і знову фарбують. Нікельовані та хромовані поверхні витирають чистою тканиною, змоченою в гасі, після чого обмивають теплою водою.

Нефарбовані металеві поверхні після очищення від бруду та видалення слідів гасу покривають шаром антикорозійного мастила, дерев'яні частини фарбують. Оливу в двигунах повністю міняють, а для запобігання корозії в циліндри заливають небагато оливи і прокручують колінчастий вал двигуна вручну або стартером. Крім цього, в циліндри закладають спеціальні вологовбирні патрони, а самі циліндри герметизують. Пас двигуна послаблюють, а поверхню блоку циліндрів протирають тканиною, змоченою в дизельному паливі, після чого весь двигун закривають брезентом або папером.

Сталеві канати, що застосовувалися, знімають з машини, перевіряють за існуючими нормами, змащують і зберігають у бухтах в закритих приміщеннях.

Зняті гумові вироби зберігають при температурі 5... 15 °С і відносній вологості 50 %. Перед зберіганням їх миють, просушують і протирають. Місця, що дотикаються під час зберігання, пересипають тальком.

Правила довгострокового зберігання
За довгострокового зберігання техніки слід виконати роботи, передбачені під час встановлення на короткочасне зберігання. При цьому машину варто поставити на майданчики для зберігання (під накриття або в закрите приміщення) та додатково виконати такі роботи.

1.     Перевірити комплектність і технічний стан машини.

2.     За встановлення машин на відкритих майданчиках слід зняти та підготовити до зберігання в приміщенні електрообладнання, привідні паси, ланцюги, карданні вали. При цьому до демонтованих вузлів та агрегатів прикріплюється бірка з господарським номером машини.

3.     Загерметизувати після знімання з машини складових усі порожнини, отвори, щоб запобігти потраплянню вологи та пилу.

4.     Законсервувати: відкриті гвинтові та шліцьові з’єднання, пружини, штоки гідроциліндрів, відкриті кінцівки валів, шківи пасових передач, шини коліс, привідні паси.

5.     Відновити пошкоджене фарбування поверхонь.

6.     Тиск у шинах знизити до 70% робочого.

7.     За довгострокового зберігання в закритому приміщенні складові та вузли, що вказані вище, допускається не знімати за умови їх консервації та герметизації.

Гідромашини (гідродвигуни та гідронасоси), що підлягають зберіганню, мають бути законсервовані. Зберігають їх у приміщенні, для захисту від атмосферних опадів, при температурі повітря не нижче 5 °С.

Консервуючи гідромашини, з них повністю зливають робочу рідину, з зовнішніх поверхонь видаляють бруд, пил і залишки робочої рідини, гідромашину ретельно промивають у бензині, а всі внутрішні поверхні деталей (наприклад, гідродвигуна) змащують робочою рідиною або тонким шаром пластичного мастила. За цієї умови гідродвигун може зберігатися близько 6 місяців. При тривалішому зберіганні корпус гідродвигуна (гідронасоса) заповнюють робочою рідиною, що використовується в гідросистемі. Отвори для приєднання трубопроводів закривають пробками з оливобензостійкої гуми або полімерного матеріалу. Нефарбовані зовнішні поверхні сталевих деталей покривають консерваційним змащувальним матеріалом.

Машини на пневмоходу, що консервуються, встановлюють на козлах, а гусеничні - на брусках або дошках. Частини машини, які підтримуються тросами, опускають на козли, а пружини й ресори розвантажують.

Цінні прилади, інструменти та частини електроустаткування (акумулятори, фари тощо) знімають і зберігають окремо.

Після закінчення всіх підготовчих робіт двері кабін, канати й кришки паливних резервуарів пломбують.

Машини зберігають у закритих приміщеннях, під навісом і на відкритих майданчиках. Місця зберігання розташовують на відстані від житлових, складських і виробничих приміщень не менш як 50 м.

Місця зберігання забезпечують протипожежними засобами згідно з правилами пожежної безпеки, забезпечуючи можливість виведення машин у разі пожежі.

Відкриті майданчики та навіси розташовують у сухих місцях. Майданчик повинен бути горизонтальним або з невеликим похилом та мати рівну міцну поверхню, яка може витримати навантаження машини при стоянці та переміщенні. Територію стоянки обладнують вітро- і світлозахисними пристроями та водовідвідними каналами.

На майданчику позначають місця стоянки і проїзди, а на місці стоянки кожної машини закріплюють табличку з зазначенням марки (індексу) машини та її інвентарного номера. Мінімальна відстань між машинами в одному ряду - 0,7 м, а мінімальна відстань між рядами -6 м.

Машини, що зберігаються під навісом і на відкритих майданчиках, перевіряють не рідше одного разу на місяць, а після сильного вітру, снігопаду та великого дощу - не пізніше наступного дня. Машини, що зберігаються в закритих приміщеннях, та зняті з машин вузли, що зберігаються на складах, перевіряють один раз на два місяці.

Деталі з гуми й текстилю через кожні три місяці перевіряють і перекладають, а в разі потреби дезинфікують, насухо протирають і припудрюють тальком.

Роботи, пов'язані з підготовкою, поставленням машини на зберігання та зняттям її зі зберігання, виконують особи, за якими ці машини закріплені, під керівництвом лінійного механіка. Після підготовки машину здають на зберігання особі, що відповідає за зберігання. Приймання машини на зберігання та видача її зі зберігання оформляється актом або записом у спеціальному журналі.

Доступ до місця зберігання машин і агрегатів стороннім особам заборонений.