Група 32. число 29.04.- 6. 05 Тема. Технічне обслуговування під час обкатки та експлуатації бульдозера

Тема. Технічне обслуговування під час обкатки та експлуатації бульдозера

1.ТО під час обкатки  та експлуатації бульдозерів

Підготовка машин до експлуатації. Використання за призначенням. Облік роботи машин

Підготовка до експлуатації полягає в отриманні машини від заводу-виготівника або регіонального представника заводу (диллера) і подальшому її введенні в експлуатацію.

При отриманні машини завод-виготівник (ділер) зобов'язаний: надати майбутньому власнику експлуатаційно-технічну документацію згідно з переліком в паспорті моделі, що передається і спільно з одержувачем звірити приналежність документації машини, що передається по заводському номеру в паспорті і на фірмовій табличці, що звичайно прикріпляється зовні на кабіні машиніста; перевірити оглядом спільно з одержувачем цілісність складальних одиниць і наявність пломб, відсутність пошкоджень, комплектність згідно з пакувальним листом, провести короткий інструктаж одержувача в об'ємі розділу «УВАГА» інструкції (керівництво) по експлуатації машини; продемонструвати одержувачу роботу зразка, що пред'являється на холостомходу без навантаження по всіх робочих операціях і роботу приладів безпеки, сигналізації, блокування; перевірити з одержувачем запасні частини, що прикладаються до машини, інструмент і обладнання (ЗИП), в тому числі базової машини, на відповідність їх пакувальним листам. Перевіряють також експлуатаційні документи - технічний опис і інструкцію по експлуатації, паспорт.

Технічний опис і інструкція по експлуатації об'єднані в один документ, вмісний дані про експлуатаційні якості машини, опис пристрою складових частин і складальних одиниць, розділ по технічному обслуговуванню, монтажу, демонтажу і транспортуванню. До технічного опису і інструкції по експлуатації, як єдиному документу, додаються аналогічні матеріали по базовій машині, електро- і гидромашинам, контрольно-вимірювальним приладам і приладам безпеки.

У паспорті містяться відомості про виготовлення машини, її технічна характеристика, креслення з вказівкою основних розмірів, кінематична схема механізмів, характеристика приладів, електричні і гідравлічні схеми, інші відомості відповідно до вимог «Правил пристрою і безпечній експлуатації судин, працюючих під тиском», «Правило пристрою і безпечної експлуатації трубоукладчиков», «Положення про паспорт самохідної машини і інших видів техніки».

Паспорт, технічний опис і інструкція по експлуатації разом з експлуатаційними документами базової машини, комлектуючий виробів і відомістю бистроизнашивающихся деталей, схемою вантаження машини на залізничну платформу зберігаються у головного інженера організації-власника машини - у вогетривкий ящику, про який повинні знати машиніст і особа, відповідальна за вміст машини в справному стані.

Перед транспортуванням машини залізницею або водним шляхом на заводі-виготівникові після її вантаження пломбують двері кабіни, капот двигуна, ящик акумуляторних батарей, паливні баки, інструментальні ящики.

Вся експлуатаційна і товаросопроводительная документація укладається в пакет з полихлорвиниловой плівки. Запасні частини - інструмент і обладнання (ЗИП), упаковуються в парафіновий папір.

У разі виявлення невідповідності записам в супровідних документах, відсутності або псування пломб, пошкодження самої машини необхідно скласти комерційний акт про розміри фактичної недостачі і пошкоджень прибулої техніки.

На станції отримання машини, прибулій до власника залізницею або водним шляхом, перевіряють супровідні документи, наявність і справність пломб, цілісність і комплектність по внутрішньому опису (приклеюється до бічного скла в кабіні зсередини), встановлюють зняті при відвантаженні складальні одиниці і комлектуючий вироби, проводять зарядку акумуляторної батареї, заправляють паливно-мастильними маті ріалами і охолоджуючою рідиною. Після цього приступають до випрбовування механізмів на неодруженому ходу і транспортують, машину на експлуатаційну базу.

Прибула на експлуатаційну базу, інше місце зберігання і технічного обслуговування дорожньо-будівельна машина підлягає прийманню технічною комісією, призначеною указом керівника підприємства - власника машини.

У процесі приймання члени комісії перевіряють комплектність машини, технічний стан її складових частин і складальних одиниць, оформляють акт приймання машини на баланс підприємства для привласнення їй інвентарного номера. Трубоукладчики, крім того, проходять реєстрацію в органах Держгіртехнагляду з отриманням реєстраційного номера і дозволу на пуск в роботу.

Огляд дорожньо-будівельних машин проводиться також згідно «з Правилами про ведіння державного технічного огляду тракторів, самохідних дорожньо-будівельних і інакших машин і причеп до них органами державного нагляду за технічним станом самохідних машин і інших видів техніки (Держгіртехнагляду)».

Використання за призначенням являє собою вигляд експлуатації машини, при якому проводиться вибір моделі для використання на об'єкті застосування (будівельному майданчику), підготовка до ежесменному використання, управління машиною в транспортному положенні, установка машини у об'єкта приме нения, переклад з транспортного положення в робоче, виконання робочих рухів і операцій, монтаж і демонтаж змінного робочого обладнання.

За призначенням дорожньо-будівельні машини використовуються при виконанні операцій з складу технологічних комплектів будівельного майданчика.

Підготовці вибраної машини до використання передує обгрунтування включення її в технологічний комплект коштів механізації. Подальша підготовка машини до використання полягає в проведенні ежесменного обслуговування на експлуатаційній базі перед виїздом на будівельний майданчик або в місці межсменного зберігання (стоянки) машини, транспортуванні до робочої зони, перевірки стану майданчика і траси для розміщення і пересування машини в процесі виконання робіт. Перед пуском в роботу на будівельному майданчику необхідно ще раз оглянути розташування всіх органів управління машиною, приладів безпеки і контролю якості виконання технологічних операцій, а також необхідно ознайомитися з проектом провадження робіт (технологічною картою) із застосуванням даної машини.

Облік роботи підіймально-транспортних і будівельних машин здійснюється з метою проведення правильних розрахунків між власниками машин і підприємствами, одержуючими їх в оренду, а також для контролю за використанням і напрацюванням техніки, що використовується. У практиці експлуатації машин облік їх роботи ведеться шляхом занесення необхідних відомостей в первинні документи.

Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім новим чи капітально відремонтованим сільськогосподарським машинам з початку їх використання згідно з правилами, викладеними в інструкції з експлуатації.

Під час експлуатації основні засоби виробництва втрачають свої корисні якості і для підтримання їх у робочому стані потрібно вкладати кошти на їх часткове відновлення шляхом технічного обслуговування і ремонту, на що затрачається коштів в 3–4 рази більше за вартість основних засобів.

Обкатка бульдозера
Обкатка нового бульдозера є обов'язковою операцією перед пуском його в експлуатацію. Правильно проведена обкатка є необхідною умовою довговічною роботи бульдозера.
Обкатка необхідна для забезпечення приробляння тертьових поверхонь деталей і тому не слід навантажувати двигун на повну потужність.
Обкатка – необхідний процес не тільки для нової техніки, а й для машин, з якими проводились ремонтні роботи. Він полягає у поступовому збільшенні навантаження на техніку, завдяки чому робочі деталі припрацьовуються одна до одної. Здійснюючи обкатку, є можливість виявити всі несправності та позбутись їх ще до початку повноцінної експлуатації техніки.

Як підготувати бульдозер до обкатки

1. Перш за все, необхідно «розпакувати» – перевірити кожен елемент комплектації та змонтувати всі необхідні деталі.

2. Наступний крок – видалення мастила-консерванту.

3. Далі варто з особливою уважністю підійти до огляду гайкових з’єднань. За потреби - затягнути їх тугіше.

4. Після цього проконтролювати рівень масла у двигуні, коробці передач, гідравлічній системі, рульовому управлінні, ведучих мостах.

5. Змастити всі прес-маслянки.

6. Залити паливо та охолоджуючу рідину у необхідній кількості.

Після цього потрібно проконтролювати тиск повітря, наявний у передніх та задніх шинах. Тут показник залежить від сфери застосування машини. Якщо мінітрактор використовуватиметься для робіт у полі, то тиск у передніх шинах має становити 200-250 кПа та 80-120 кПа у задніх. Якщо мінітрактор буде експлуатуватись для транспортування, то 200-250 кПа для передніх та 120-150 кПа для задніх шин – цілком нормальні показники.

Перед обкаткою також слід перевірити:

- З’єднання всіх електричних ланцюгів;

- Розвал-сходження передніх коліс (має бути 4-10 мм);

- Гвинти кріплення двигуна до рами та трансмісії;

- Рівень зарядки акумулятора.

Обкат бульдозера

Даний процес відбувається в три етапи: на холостому ходу, на холостому ходу з передачами та під різними навантаженнями. Варто пам’ятати, що оберти та навантаження впродовж всього періоду обкатки необхідно збільшувати поступово.

Обкатка на холостому ходу триває близько 15-20 хвилин:

• перші 5 хвилин – до 700 обертів/хв.;

• наступні 5 хвилин – 1000 обертів/хв.;

• останні 5 хвилин – від 18000 до 20000 обертів/хв..

Впродовж всього періоду роботи техніки особливу увагу слід приділити показникам контрольно-вимірювальних приборів, уважно прослуховувати двигун та здійснити перевірку на наявність протікань у охолоджувальній, паливній та масляній системах трактора.

Обкатка трактора під навантаженням означає, що на машину прикріплюють відповідне сільськогосподарське обладнання, необхідне для подальшої роботи. Його маса може становити від 100 до 600 кг – залежно від тягового класу самої техніки. В такому стані трактор обкатують впродовж 10 хвилин при середніх обертах двигуна, а наступні 10 хвилин – збільшуючи навантаження та оберти.

Показник температури масла в гідросистемі при обкатці мінітрактора повинна сягати 40-50°.

Чого варто уникати при здійсненні обкатки техніки

Сутність всього процесу – це перевірити роботу техніки при збільшенні на неї навантаження від мінімального до максимального рівня. При цьому твердо не рекомендується здійснювати обкатку за несприятливих погодних умов, за наявності високого рівня снігу чи на бездоріжжі. В такому разі буде дуже складно виявити дефекти роботи та знайти спосіб їхнього усунення.

Огляд техніки після обкатки

Необхідно здійснити контроль загального стану техніки, а також замінити масло у двигуні та трансмісії. Це необхідно робити тому, що масло забруднюється частинками металу, які з’являються у результаті припрацювання деталей. Варто урахувати те, що система охолодження двигуна після злиття охолоджувальної рідини повинна промиватись виключно чистою водою. Очищувати паливний та повітряний фільтри необхідно лише за потреби.

Також після обкатки потрібно зробити повторні процедури: перевірити та налаштувати вільний хід педалей зчеплення та гальма, проконтролювати щільність кріплення основних елементів та вузлів, перевірити електричну систему, налаштувати розвал-сходження передніх коліс та тиск у шинах, а також змастити вузли трактора.

Врахувавши всі перераховані вище моменти, Ви зможете здійснити вдалу обкатку своєї техніки та підготувати її до продуктивної повноцінної роботи.

2.Зміст операцій щоденного технічного обслуговування ТО-1, і ТО-2

Щозмінне технічне обслуговування проводять для встанов­лення загального технічного стану, наявності паливно-мастильних матеріалів і готовності техніки до роботи. Його виконують перед початком або в кінці зміни (роботи).

Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім новим чи капітально відремонтованим сільськогосподарським машинам з початку їх використання згідно з правилами, викладеними в інструкції з експлуатації. ЩТО здійснюють перед початком зміни, в процесі роботи і після її закінчення.

Для бульдозерів і складних машин встановлено ТО-1 з однаковою періодичністю - через кожні 60 год роботи, а ТО-2 через кожні 240 год роботи.

Залежно від конкретних умов роботи бульдозерів допускається відхилення від установлених строків ТО-1 і ТО-2 в межах ±20 %.

ТО-1. Виконують операції ЩТО і додатково такі. Зливають відстій із паливного бака, бачка пускового двигуна, фільтрів тонкої очистки палива і фільтра-відстійника, очищають і промивають масляний фільтр турбокомпресора, фільтр і сапун гідросистеми, центрифугу, отвори у кришці паливного бака основного двигуна і пробці бачка пускового двигуна, а також пробках банок акумуляторних батарей, окислені клеми акумуляторів і наконечники приводів, змащують неконтактні частини технічним вазеліном.

ТО-2 виконують, якщо сезонний виробіток перевищує 240 год. Крім операцій ТО-1, перевіряють і підтягують кріплення повітроочисника, всмоктувальних трубопроводів двигуна, моста ведучих коліс до рами,

Регулюють зазори між клапанами і коромислами газорозподільного механізму двигуна, електродами свічки, контактами переривника магнето; Дозаправляють картери пускового двигуна, паливного насоса, редуктора б, моста ведучих коліс і бортових редукторів, основну гідросистему, гідросистему зчеплення і гальмо, баки основного і пускового двигунів, акумуляторні батареї, радіатор двигуна. Заміняють масло в картері основного двигуна.

Двигуни, що встановлюються на бульдозери, працюють в умовах підвищених температур та значної запиленості. Тому важливим є правильне компонувальне рішення двигуна та систем забезпечення його чистим повітрям, добре охолодження. Для цього моторне обладнання розміщується високо над рівнем ґрунту, добре захищається щитками, має масивний радіатор для охолодження двигуна та досконалий самоочищувальний повітрозабірник.
У сучасних конструкціях моторного обладнання бульдозера зазначені питання також вирішуються за допомогою інтелектуалізованих систем, які вчасно інформують оператора про необхідність проведення їх технічного обслуговування, своєчасність якого є основною вимогою до надійної та довготривалої роботи двигуна бульдозера.

Очищення двигунів

Під час експлуатації машини (особливо в літній період) поверхня двигуна покривається забрудненнями, у складі яких можуть бути олива, рештки комах, пил, продукти корозії металів, сажа та ін. Суміш забруднень поступово перетворюється в щільну плівку, яка має досить високу адгезію до поверхні двигуна. Така плівка є ізоляційним матеріалом, який ускладнює конвективний теплообмін між поверхнею двигуна і навколишнім повітрям. В жарку погоду забрудненість двигуна може стати причиною його перегріву з усіма небажаними наслідками (підвищеною витратою палива, зниженням потужності, передчасним зношенням тощо).

Крім цього, плівка бруду посилює утворення корозії на межі її стикання з металом. Отже, утримання двигуна в чистоті - технічна необхідність.

Вилучення з поверхні двигуна забруднень звичайним способом механічного очищення не допускається. Найкраще для цього використовувати мийні композиції, до складу яких входить водний розчин лужних електролітів (кальцинованої соди, тринатрійфосфату та ін.) з домішкою поверхнево-активних речовин. Концентрація розчину - 10...3О г/л. Температура використання-70...90 °С.

При температурі 15...25 °С очищати двигун лужними розчинами важко. У таких випадках забруднення виводять різними синтетичними речовинами з домішками поверхнево-активних речовин.

Зовнішній догляд за машинами під час експлуатації

Зовнішній догляд за машинами всіх типів слід розглядати обов'язковим заходом технічного обслуговування, здійснюваним систематично в міру їх забруднення. Він полягає в попередній діагностиці та проведенні контрольно-регулювальних робіт, змащування й поточного ремонту в умовах експлуатації.

До зовнішнього догляду входять такі операції, як прибирання кабіни та робочого місця машиніста (водія), очищення та миття робочих органів, миття рами, ходової частини й інших 30внішніх частин машини. Обсяг робіт із зовнішнього догляду залежить від типу машини, умов її експлуатації та наявності можливостей.

Догляд за машиною полягає в очищенні її від пилу та оливи, протиранні сидінь, скла, арматури, двигуна й основних механізмів. Під час очищення слід дотримуватися таких правил: бруд і грунт потрібно зчищати тупим металевим скребком; пофарбовані поверхні протирати ганчіркою, трохи зволоженою протиральною оливою; контрольно-вимірювальні прилади, деталі гідравлічного приводу та двигуна протирати чистою і м'якою бавовняною тканиною; вікна і кузов (кабіну) ретельно почистити й після миття машини протерти.

За способом виконання робіт розрізняють миття ручне, механізоване та комбіноване.

Ручне миття виконують із шланга з брандспойтом або мийним пістолетом, а механізоване - спеціальними установками, які залежно від виду керування ними поділяються на автоматичні та з ручним приводом. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину машини (шасі або кузов) обмивають механізованим способом, а іншу - ручним.

Для вилучення вологи після миття існують спеціальні установки, які виконують це з використанням повітря, підігрітого до температури 40...50 °С при тиску 0,2...0,4 МПа. Для цього використовують також інфрачервоні промені та ін.

3.Оболвʾязки тракториста машиніста під час проведення ТО бульдозерів у період експлуатації

Технічне обслуговування сільськогосподарських машин конкретних марок виконують згідно з правилами ГОСТ 20793--81. Цим стандартом встановлені такі види планового технічного обслуговування (табл. 1).

При транспортуванні машин технічне обслуговування проводять під час підготовки, в процесі та після його закінчення.

Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім новим чи капітально відремонтованим сільськогосподарським машинам з початку їх використання згідно з правилами, викладеними в інструкції з експлуатації. ЩТО здійснюють перед початком зміни, в процесі роботи і після її закінчення.

Для бульдозерів і складних машин встановлено ТО-1 з однаковою періодичністю - через кожні 60 год роботи, а ТО-2 через кожні 240 год роботи.

Залежно від конкретних умов роботи комбайнів допускається відхилення від установлених строків ТО-1 і ТО-2 в межах ±20 %.

Тракторист — машиніст повинен досконало знати конструкцію трактора, його вузлів, кваліфіковано та своєчасно виконувати регулювальні роботи і технічне обслуговування, вміло виявляти та усувати несправності в процесі експлуатації.

У виконанні нескладних операцій технічного обслуговуванн, по очищенню, миттю, зміні масла, підтяжці кріплень виконують трактористи-машиністи.

Запитання:

1. Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім…?

2. Під час експлуатації основні засоби виробництва втрачають свої корисні якості – так або ні ?

3. Бажано робити щоденне техобслуговування бульдозера так або ні?

4. Для чого потрібна обкатка?

5. Які види обкатки ви знайте?

6. Обовʾязки тракториста машиніста під час проведення ТО бульдозера у період експлуатації

Домашнє завдання: вивчити конспект.

Група 31. число 28.04. - 4.05. Тема. Технічне обслуговування під час обкатки та експлуатації бульдозера

Тема. Технічне обслуговування під час обкатки та експлуатації бульдозера

1.ТО під час обкатки  та експлуатації бульдозерів

Підготовка машин до експлуатації. Використання за призначенням. Облік роботи машин

Підготовка до експлуатації полягає в отриманні машини від заводу-виготівника або регіонального представника заводу (диллера) і подальшому її введенні в експлуатацію.

При отриманні машини завод-виготівник (ділер) зобов'язаний: надати майбутньому власнику експлуатаційно-технічну документацію згідно з переліком в паспорті моделі, що передається і спільно з одержувачем звірити приналежність документації машини, що передається по заводському номеру в паспорті і на фірмовій табличці, що звичайно прикріпляється зовні на кабіні машиніста; перевірити оглядом спільно з одержувачем цілісність складальних одиниць і наявність пломб, відсутність пошкоджень, комплектність згідно з пакувальним листом, провести короткий інструктаж одержувача в об'ємі розділу «УВАГА» інструкції (керівництво) по експлуатації машини; продемонструвати одержувачу роботу зразка, що пред'являється на холостомходу без навантаження по всіх робочих операціях і роботу приладів безпеки, сигналізації, блокування; перевірити з одержувачем запасні частини, що прикладаються до машини, інструмент і обладнання (ЗИП), в тому числі базової машини, на відповідність їх пакувальним листам. Перевіряють також експлуатаційні документи - технічний опис і інструкцію по експлуатації, паспорт.

Технічний опис і інструкція по експлуатації об'єднані в один документ, вмісний дані про експлуатаційні якості машини, опис пристрою складових частин і складальних одиниць, розділ по технічному обслуговуванню, монтажу, демонтажу і транспортуванню. До технічного опису і інструкції по експлуатації, як єдиному документу, додаються аналогічні матеріали по базовій машині, електро- і гидромашинам, контрольно-вимірювальним приладам і приладам безпеки.

У паспорті містяться відомості про виготовлення машини, її технічна характеристика, креслення з вказівкою основних розмірів, кінематична схема механізмів, характеристика приладів, електричні і гідравлічні схеми, інші відомості відповідно до вимог «Правил пристрою і безпечній експлуатації судин, працюючих під тиском», «Правило пристрою і безпечної експлуатації трубоукладчиков», «Положення про паспорт самохідної машини і інших видів техніки».

Паспорт, технічний опис і інструкція по експлуатації разом з експлуатаційними документами базової машини, комлектуючий виробів і відомістю бистроизнашивающихся деталей, схемою вантаження машини на залізничну платформу зберігаються у головного інженера організації-власника машини - у вогетривкий ящику, про який повинні знати машиніст і особа, відповідальна за вміст машини в справному стані.

Перед транспортуванням машини залізницею або водним шляхом на заводі-виготівникові після її вантаження пломбують двері кабіни, капот двигуна, ящик акумуляторних батарей, паливні баки, інструментальні ящики.

Вся експлуатаційна і товаросопроводительная документація укладається в пакет з полихлорвиниловой плівки. Запасні частини - інструмент і обладнання (ЗИП), упаковуються в парафіновий папір.

У разі виявлення невідповідності записам в супровідних документах, відсутності або псування пломб, пошкодження самої машини необхідно скласти комерційний акт про розміри фактичної недостачі і пошкоджень прибулої техніки.

На станції отримання машини, прибулій до власника залізницею або водним шляхом, перевіряють супровідні документи, наявність і справність пломб, цілісність і комплектність по внутрішньому опису (приклеюється до бічного скла в кабіні зсередини), встановлюють зняті при відвантаженні складальні одиниці і комлектуючий вироби, проводять зарядку акумуляторної батареї, заправляють паливно-мастильними маті ріалами і охолоджуючою рідиною. Після цього приступають до випрбовування механізмів на неодруженому ходу і транспортують, машину на експлуатаційну базу.

Прибула на експлуатаційну базу, інше місце зберігання і технічного обслуговування дорожньо-будівельна машина підлягає прийманню технічною комісією, призначеною указом керівника підприємства - власника машини.

У процесі приймання члени комісії перевіряють комплектність машини, технічний стан її складових частин і складальних одиниць, оформляють акт приймання машини на баланс підприємства для привласнення їй інвентарного номера. Трубоукладчики, крім того, проходять реєстрацію в органах Держгіртехнагляду з отриманням реєстраційного номера і дозволу на пуск в роботу.

Огляд дорожньо-будівельних машин проводиться також згідно «з Правилами про ведіння державного технічного огляду тракторів, самохідних дорожньо-будівельних і інакших машин і причеп до них органами державного нагляду за технічним станом самохідних машин і інших видів техніки (Держгіртехнагляду)».

Використання за призначенням являє собою вигляд експлуатації машини, при якому проводиться вибір моделі для використання на об'єкті застосування (будівельному майданчику), підготовка до ежесменному використання, управління машиною в транспортному положенні, установка машини у об'єкта приме нения, переклад з транспортного положення в робоче, виконання робочих рухів і операцій, монтаж і демонтаж змінного робочого обладнання.

За призначенням дорожньо-будівельні машини використовуються при виконанні операцій з складу технологічних комплектів будівельного майданчика.

Підготовці вибраної машини до використання передує обгрунтування включення її в технологічний комплект коштів механізації. Подальша підготовка машини до використання полягає в проведенні ежесменного обслуговування на експлуатаційній базі перед виїздом на будівельний майданчик або в місці межсменного зберігання (стоянки) машини, транспортуванні до робочої зони, перевірки стану майданчика і траси для розміщення і пересування машини в процесі виконання робіт. Перед пуском в роботу на будівельному майданчику необхідно ще раз оглянути розташування всіх органів управління машиною, приладів безпеки і контролю якості виконання технологічних операцій, а також необхідно ознайомитися з проектом провадження робіт (технологічною картою) із застосуванням даної машини.

Облік роботи підіймально-транспортних і будівельних машин здійснюється з метою проведення правильних розрахунків між власниками машин і підприємствами, одержуючими їх в оренду, а також для контролю за використанням і напрацюванням техніки, що використовується. У практиці експлуатації машин облік їх роботи ведеться шляхом занесення необхідних відомостей в первинні документи.

Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім новим чи капітально відремонтованим сільськогосподарським машинам з початку їх використання згідно з правилами, викладеними в інструкції з експлуатації.

Під час експлуатації основні засоби виробництва втрачають свої корисні якості і для підтримання їх у робочому стані потрібно вкладати кошти на їх часткове відновлення шляхом технічного обслуговування і ремонту, на що затрачається коштів в 3–4 рази більше за вартість основних засобів.

Обкатка бульдозера

Обкатка нового бульдозера є обов'язковою операцією перед пуском його в експлуатацію. Правильно проведена обкатка є необхідною умовою довговічною роботи бульдозера.
Обкатка необхідна для забезпечення приробляння тертьових поверхонь деталей і тому не слід навантажувати двигун на повну потужність.
Обкатка – необхідний процес не тільки для нової техніки, а й для машин, з якими проводились ремонтні роботи. Він полягає у поступовому збільшенні навантаження на техніку, завдяки чому робочі деталі припрацьовуються одна до одної. Здійснюючи обкатку, є можливість виявити всі несправності та позбутись їх ще до початку повноцінної експлуатації техніки.

Як підготувати бульдозер до обкатки

1. Перш за все, необхідно «розпакувати» – перевірити кожен елемент комплектації та змонтувати всі необхідні деталі.

2. Наступний крок – видалення мастила-консерванту.

3. Далі варто з особливою уважністю підійти до огляду гайкових з’єднань. За потреби - затягнути їх тугіше.

4. Після цього проконтролювати рівень масла у двигуні, коробці передач, гідравлічній системі, рульовому управлінні, ведучих мостах.

5. Змастити всі прес-маслянки.

6. Залити паливо та охолоджуючу рідину у необхідній кількості.

Після цього потрібно проконтролювати тиск повітря, наявний у передніх та задніх шинах. Тут показник залежить від сфери застосування машини. Якщо мінітрактор використовуватиметься для робіт у полі, то тиск у передніх шинах має становити 200-250 кПа та 80-120 кПа у задніх. Якщо мінітрактор буде експлуатуватись для транспортування, то 200-250 кПа для передніх та 120-150 кПа для задніх шин – цілком нормальні показники.

Перед обкаткою також слід перевірити:

- З’єднання всіх електричних ланцюгів;

- Розвал-сходження передніх коліс (має бути 4-10 мм);

- Гвинти кріплення двигуна до рами та трансмісії;

- Рівень зарядки акумулятора.

Обкат бульдозера

Даний процес відбувається в три етапи: на холостому ходу, на холостому ходу з передачами та під різними навантаженнями. Варто пам’ятати, що оберти та навантаження впродовж всього періоду обкатки необхідно збільшувати поступово.

Обкатка на холостому ходу триває близько 15-20 хвилин:

• перші 5 хвилин – до 700 обертів/хв.;

• наступні 5 хвилин – 1000 обертів/хв.;

• останні 5 хвилин – від 18000 до 20000 обертів/хв..

Впродовж всього періоду роботи техніки особливу увагу слід приділити показникам контрольно-вимірювальних приборів, уважно прослуховувати двигун та здійснити перевірку на наявність протікань у охолоджувальній, паливній та масляній системах трактора.

Обкатка трактора під навантаженням означає, що на машину прикріплюють відповідне сільськогосподарське обладнання, необхідне для подальшої роботи. Його маса може становити від 100 до 600 кг – залежно від тягового класу самої техніки. В такому стані трактор обкатують впродовж 10 хвилин при середніх обертах двигуна, а наступні 10 хвилин – збільшуючи навантаження та оберти.

Показник температури масла в гідросистемі при обкатці мінітрактора повинна сягати 40-50°.

Чого варто уникати при здійсненні обкатки техніки

Сутність всього процесу – це перевірити роботу техніки при збільшенні на неї навантаження від мінімального до максимального рівня. При цьому твердо не рекомендується здійснювати обкатку за несприятливих погодних умов, за наявності високого рівня снігу чи на бездоріжжі. В такому разі буде дуже складно виявити дефекти роботи та знайти спосіб їхнього усунення.

Огляд техніки після обкатки

Необхідно здійснити контроль загального стану техніки, а також замінити масло у двигуні та трансмісії. Це необхідно робити тому, що масло забруднюється частинками металу, які з’являються у результаті припрацювання деталей. Варто урахувати те, що система охолодження двигуна після злиття охолоджувальної рідини повинна промиватись виключно чистою водою. Очищувати паливний та повітряний фільтри необхідно лише за потреби.

Також після обкатки потрібно зробити повторні процедури: перевірити та налаштувати вільний хід педалей зчеплення та гальма, проконтролювати щільність кріплення основних елементів та вузлів, перевірити електричну систему, налаштувати розвал-сходження передніх коліс та тиск у шинах, а також змастити вузли трактора.

Врахувавши всі перераховані вище моменти, Ви зможете здійснити вдалу обкатку своєї техніки та підготувати її до продуктивної повноцінної роботи.

2.Зміст операцій щоденного технічного обслуговування ТО-1, і ТО-2

Щозмінне технічне обслуговування проводять для встанов­лення загального технічного стану, наявності паливно-мастильних матеріалів і готовності техніки до роботи. Його виконують перед початком або в кінці зміни (роботи).

Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім новим чи капітально відремонтованим сільськогосподарським машинам з початку їх використання згідно з правилами, викладеними в інструкції з експлуатації. ЩТО здійснюють перед початком зміни, в процесі роботи і після її закінчення.

Для бульдозерів і складних машин встановлено ТО-1 з однаковою періодичністю - через кожні 60 год роботи, а ТО-2 через кожні 240 год роботи.

Залежно від конкретних умов роботи бульдозерів допускається відхилення від установлених строків ТО-1 і ТО-2 в межах ±20 %.

ТО-1. Виконують операції ЩТО і додатково такі. Зливають відстій із паливного бака, бачка пускового двигуна, фільтрів тонкої очистки палива і фільтра-відстійника, очищають і промивають масляний фільтр турбокомпресора, фільтр і сапун гідросистеми, центрифугу, отвори у кришці паливного бака основного двигуна і пробці бачка пускового двигуна, а також пробках банок акумуляторних батарей, окислені клеми акумуляторів і наконечники приводів, змащують неконтактні частини технічним вазеліном.

ТО-2 виконують, якщо сезонний виробіток перевищує 240 год. Крім операцій ТО-1, перевіряють і підтягують кріплення повітроочисника, всмоктувальних трубопроводів двигуна, моста ведучих коліс до рами,

Регулюють зазори між клапанами і коромислами газорозподільного механізму двигуна, електродами свічки, контактами переривника магнето; Дозаправляють картери пускового двигуна, паливного насоса, редуктора б, моста ведучих коліс і бортових редукторів, основну гідросистему, гідросистему зчеплення і гальмо, баки основного і пускового двигунів, акумуляторні батареї, радіатор двигуна. Заміняють масло в картері основного двигуна.

Двигуни, що встановлюються на бульдозери, працюють в умовах підвищених температур та значної запиленості. Тому важливим є правильне компонувальне рішення двигуна та систем забезпечення його чистим повітрям, добре охолодження. Для цього моторне обладнання розміщується високо над рівнем ґрунту, добре захищається щитками, має масивний радіатор для охолодження двигуна та досконалий самоочищувальний повітрозабірник.
У сучасних конструкціях моторного обладнання бульдозера зазначені питання також вирішуються за допомогою інтелектуалізованих систем, які вчасно інформують оператора про необхідність проведення їх технічного обслуговування, своєчасність якого є основною вимогою до надійної та довготривалої роботи двигуна бульдозера.

Очищення двигунів

Під час експлуатації машини (особливо в літній період) поверхня двигуна покривається забрудненнями, у складі яких можуть бути олива, рештки комах, пил, продукти корозії металів, сажа та ін. Суміш забруднень поступово перетворюється в щільну плівку, яка має досить високу адгезію до поверхні двигуна. Така плівка є ізоляційним матеріалом, який ускладнює конвективний теплообмін між поверхнею двигуна і навколишнім повітрям. В жарку погоду забрудненість двигуна може стати причиною його перегріву з усіма небажаними наслідками (підвищеною витратою палива, зниженням потужності, передчасним зношенням тощо).

Крім цього, плівка бруду посилює утворення корозії на межі її стикання з металом. Отже, утримання двигуна в чистоті - технічна необхідність.

Вилучення з поверхні двигуна забруднень звичайним способом механічного очищення не допускається. Найкраще для цього використовувати мийні композиції, до складу яких входить водний розчин лужних електролітів (кальцинованої соди, тринатрійфосфату та ін.) з домішкою поверхнево-активних речовин. Концентрація розчину - 10...3О г/л. Температура використання-70...90 °С.

При температурі 15...25 °С очищати двигун лужними розчинами важко. У таких випадках забруднення виводять різними синтетичними речовинами з домішками поверхнево-активних речовин.

Зовнішній догляд за машинами під час експлуатації

Зовнішній догляд за машинами всіх типів слід розглядати обов'язковим заходом технічного обслуговування, здійснюваним систематично в міру їх забруднення. Він полягає в попередній діагностиці та проведенні контрольно-регулювальних робіт, змащування й поточного ремонту в умовах експлуатації.

До зовнішнього догляду входять такі операції, як прибирання кабіни та робочого місця машиніста (водія), очищення та миття робочих органів, миття рами, ходової частини й інших 30внішніх частин машини. Обсяг робіт із зовнішнього догляду залежить від типу машини, умов її експлуатації та наявності можливостей.

Догляд за машиною полягає в очищенні її від пилу та оливи, протиранні сидінь, скла, арматури, двигуна й основних механізмів. Під час очищення слід дотримуватися таких правил: бруд і грунт потрібно зчищати тупим металевим скребком; пофарбовані поверхні протирати ганчіркою, трохи зволоженою протиральною оливою; контрольно-вимірювальні прилади, деталі гідравлічного приводу та двигуна протирати чистою і м'якою бавовняною тканиною; вікна і кузов (кабіну) ретельно почистити й після миття машини протерти.

За способом виконання робіт розрізняють миття ручне, механізоване та комбіноване.

Ручне миття виконують із шланга з брандспойтом або мийним пістолетом, а механізоване - спеціальними установками, які залежно від виду керування ними поділяються на автоматичні та з ручним приводом. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину машини (шасі або кузов) обмивають механізованим способом, а іншу - ручним.

Для вилучення вологи після миття існують спеціальні установки, які виконують це з використанням повітря, підігрітого до температури 40...50 °С при тиску 0,2...0,4 МПа. Для цього використовують також інфрачервоні промені та ін.

3.Оболвʾязки тракториста машиніста під час проведення ТО бульдозерів у період експлуатації

Технічне обслуговування сільськогосподарських машин конкретних марок виконують згідно з правилами ГОСТ 20793--81. Цим стандартом встановлені такі види планового технічного обслуговування (табл. 1).

При транспортуванні машин технічне обслуговування проводять під час підготовки, в процесі та після його закінчення.

Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім новим чи капітально відремонтованим сільськогосподарським машинам з початку їх використання згідно з правилами, викладеними в інструкції з експлуатації. ЩТО здійснюють перед початком зміни, в процесі роботи і після її закінчення.

Для бульдозерів і складних машин встановлено ТО-1 з однаковою періодичністю - через кожні 60 год роботи, а ТО-2 через кожні 240 год роботи.

Залежно від конкретних умов роботи комбайнів допускається відхилення від установлених строків ТО-1 і ТО-2 в межах ±20 %.

Тракторист — машиніст повинен досконало знати конструкцію трактора, його вузлів, кваліфіковано та своєчасно виконувати регулювальні роботи і технічне обслуговування, вміло виявляти та усувати несправності в процесі експлуатації.

У виконанні нескладних операцій технічного обслуговуванн, по очищенню, миттю, зміні масла, підтяжці кріплень виконують трактористи-машиністи.

Запитання:

1. Технічне обслуговування під час експлуатаційної обкатки виконують всім…?

2. Під час експлуатації основні засоби виробництва втрачають свої корисні якості – так або ні ?

3. Бажано робити щоденне техобслуговування бульдозера так або ні?

4. Для чого потрібна обкатка?

5. Які види обкатки ви знайте?

6. Обовʾязки тракториста машиніста під час проведення ТО бульдозера у період експлуатації

Домашнє завдання: вивчити конспект.

Груап 32. число 29.04.- 2 години. Тема. Технічне діагностування

Тема. Технічне діагностування

1.     Технічне діагностування

Під терміном «технічна діагностика» розуміють процес візуального або інструментального обстеження механізмів, вузлів і агрегатів для визначення їх технічного полягання і прогнозування залишкового гарантованого ресурсу (переважно без розбирання).

Технічна діагностика може бути розділена на декілька видів залежно від організаційної ознаки призначення, зв'язку з операціями технічного обслуговування, сукупності робіт, типу вживаного устаткування і т.д.

По організаційній ознаці вона ділиться на постійну, періодичну і випадкову.

Постійна діагностика проводиться механізаторами протягом зміни на слух, візуально або за допомогою вбудованих в машину приладів, сигналізаторів і найпростіших пристосувань. Наприклад, температура води, температура і тиск масла в двигуні, полягання акумуляторної батареї контролюються приладами, змонтованими в кабіні водія; полягання бункера, колосового і зернового шнеків комбайнів, а також рівнемірів, дозаторів і змішувачів автоматизованих комбікормових агрегатів контролюють по звукових і світлових сигналізаторах; якість згоряє палива і роботу форсунок -- по димності вихлопних газів; загальне полягання машини -- по характерному шуму.

При постійній діагностиці важливий досвід і індивідуальні здібності механізаторів. Постійна діагностика дозволяє по зовнішніх ознаках судити про виникаючі зміни в роботі машини і своєчасно вживати заходів, застережливих несправності.

Періодична діагностика проводиться при періодичних і сезонних технічних обслуговуваннях або ремонті машин. Періодичну діагностику доцільно практикувати при ТО (технічних обслуговуваннях) № 1 № 2 № 3, сезонних обслуговуваннях, технічних оглядах і перед ремонтом.

Технічна діагностика при ТО № 1 і № 2 за тракторами і періодичними обслуговуваннями за комбайнами є більш простою за об'ємом і змісту робіт, використовуванню приладів і кваліфікації виконавців. Вона може проводитися як в майстрових пунктів технічного обслуговування бригад (відділень), так і безпосередньо на місці роботи (експлуатації) машинно-тракторних агрегатів. Не випадково в технічній літературі її часто називають експлуатаційною діагностикою.

Всі контрольно-регулювальні роботи, пов'язані з експлуатаційною діагностикою і супутнім технічним обслуговуванням, виконують майстри-налагоджувати, використовуючи необхідне устаткування стаціонарних пунктів технічного обслуговування або пересувних агрегатів технічного відходу АТУ-А, АТУ-С, АТУ-П. У виконанні нескладних операцій технічного обслуговування беруть участь трактористи-машиністи.

Мета експлуатаційної діагностики -- виявити функціональні якості вузлів, агрегатів машини, встановити об'єм і зміст необхідних робіт по технічному обслуговуванню, перевірити якість його виконання, а також виявити причини, об'єм і місце усунення несправностей, що виникли в процесі експлуатації машини. При цьому особливу увагу надають перевірці забрудненості очисника повітря і герметичності системи воздухоподачі, оскільки при порушенні роботи названих агрегатів може значно збільшитися надходження пилу в камеру згоряє, що викличе посилений знос деталей цилиндропоршневої групи.

Діагностика при ТО № 3, сезонних технічних обслуговуваннях і перед ремонтом охоплює весь комплекс робіт за визначенням технічного полягання і прогнозування остаточного ресурсу всіх вузлів і агрегатів машини. Називається вона комплексною діагностикою. По методах, об'ємі і кваліфікації робіт комплексна діагностика значно складніше за експлуатаційну діагностику. При комплексній діагностиці, як правило, використовують електронні віброакустичні, електромагнітні, оптичні, гідравлічні і інші складні прилади або спеціальне устаткування. Освоїти їх в змозі висококваліфікований фахівець, що пройшов професійну підготовку в СПТУ або на спеціальних курсах при учбових закладах.

Практично весь цей комплекс діагностичних робіт доручають майстру-діагносту, регулювання здійснює майстер-налагоджувати, а найпростіші операції по очищенню, миттю, зміні масла, підтяжці кріплень виконують трактористи-машиністи. При комплексній діагностиці перш за все виявляють потужності і економічні - показники, визначають технічне полягання основних вузлів і механізмів машини: деталей цидиндро-поршневої групи, кривошипно-шатунного механізму, рами, трансмісії, ходової частини і ін.

При визначенні технічного полягання складних вузлів і механізмів часто потрібне їх підрозбирання. Наприклад, при встановленні зазора в сполученнях шатунно-поршневої і кривошипно-шатунних груп зливають картерне масло, знімають піддон картера і масляний насос; при вимірі герметичної густини плунжерних пар відкручують накидні гайки трубопроводів високого тиску; при визначенні густини камери згоряє знімають форсунки, а при визначенні пружності клапанних пружин головки циліндрів. Щоб попередити попадання пилу і вологи в сполучення машин, комплексну діагностику проводять на посту технічної діагностики і складних відходів при центральній ремонтній майстерні (ЦРМ) колгоспу або радгоспу, використовуючи стаціонарне устаткування поста або. пересувної діагностичної установки КИ-4270, КИ-5164.

Випадкову (непланову) діагностику проводять при виникненні відмов або несправностей вузла, агрегату або машини в цілому. Під час діагностики виявляють причини виникнення відмов або несправностей і встановлюють об'єм ремонтно-відновних робіт. Виконують випадкову діагностику майстри-діагности на місці роботи машини або на стаціонарному посту, використовуючи пересувну діагностичну установку КИ-4270, КИ-5164, ремонтно-діагностичну майстерню МЛР-817Д, МПР-9924-1 або комплект стаціонарного устаткування.

За допомогою пересувних установок діагностування машин проводять у неробочий час безпосередньо на трасі.

Для перевірки технічного полягання деталей кривошипно-шатунного механізму і цилиндро-поршневої групи застосовують газовий расходомер КИЧ887–1 і компресиметр КИ, полягання гідросистеми визначають дроселем расходомером ДР-70, форсунок – приладом КИ, люфта в рульовому механізмі – пристосуванням К-402. Для цілого ряду вимірювань використовують манометричні пристрої, стетоскопи, стробоскоп і ін.

Широко використовують електронні діагностичні прилади «Імпульс-12» і ЕМДП, а також хомплект серийних приладів КИ, гідравлічний догружчик і ін. За допомогою моноблокового приладу «Імпульс-12» вимірюють потужність дизельних двигунів безгальмівним методом, частоту обертання колінчастого валу, кут випередження уприскування форсункою і годинна витрата палива, відповідна максимальній потужності. Прилад важить близько 12 г. Схема приладу «Імпульс-12» виконана на напівпровідникових елементах, що дозволяє використовувати різні джерела живлення – від мережі змінного струму напругою 220 В або акумуляторної батареї – 12 В. Він надійний в роботі. Загальний час на підготовку, включення і всі вимірювання не перевищує 12 мін, що в шість разів менше в порівнянні з електрогальмівним стендом. Перемикання параметрів, що заміряються, здійснюється ручкою, яка має чотири фіксовані позиції: п (обороти двигуна), Ne (потужність), а (кут випередження уприскування) і G (витрата палива). Тип двигуна встановлюють за допомогою іншої ручки. Вимірювані величини параметрів при відповідних положеннях цих ручок реєструються на стрілочному або цифровому покажчику.

Пересувна діагностична установка КИ-13905 ГОСНИТИ лінійної діагностичної служби призначена для виявлення і усунення несправностей машин у міжконтрольний період, а також для діагностування тракторів – під час ТО-3 і після міжремонтного виробітку, діагностування комбайнів після завершення збиральних робіт, перевірки стану машин при технічних оглядах. Вона складається з пересувної установки КИ-13905–10 (модернізована установка КИ-4270А), укомплектованої набором універсальних діагностичних засобів і стаціонарної колонки КИ-13905–20 для спеціальних приладів, які рідко використовуються. Одна колонка спеціальних приладів розрахована на 4–5 пересувних установок. Вона зберігається на складі райсільгосптехніки. Майстри-діагности, які працюють на пересувних установках, беруть при потребі прилади з колонки і після закінчення роботи повертають їх на місце.

На додаток до стаціонарного посту на ділянці діагностування передбачають мобільні пересувні станції, за допомогою яких діагностування машин може проводитись на місцях їх експлуатації під час технічного обслуговування.

Залежно від виду вживаного устаткування діагностика машин підрозділяється на наближену, уточнену і точну.

Наближену діагностику здійснюють візуально або на слух, не вдаючись до допомоги контрольно-вимірювальних приладів. Ця діагностика не дозволяє одержати кількісну оцінку технічного полягання вузла, агрегату або машини в цілому. Вона дає тільки орієнтовну оцінку їх технічного полягання і потрібна, як правило, для попереднього діагнозу.

Уточнена діагностика в порівнянні з наближеною діагностикою більш прогресивна. При її веденні використовують найпростіші прилади. Проте вони теж не дозволяють одержати кількісну оцінку заміряємого параметра або дають оцінку недостатньої точності. Уточнена постановка діагнозу практикується в основному при частковій діагностиці при ТО № 1 і № 2.

Точна діагностика найбільш перспективна. При точній діагностиці використовуються в основному електронні, віброакустичного, електромагнітні, оптичні, гідравлічні і інші складні прилади або спеціальне устаткування. Комплексна діагностика дозволяє одержати кількісну оцінку полягання об'єктів, що перевіряються, без їх розбирання, що дає можливість значно скоротити витрати грошових коштів на технічне обслуговування і ремонт машин за рахунок зниження трудомісткості перевірочних і ремонтних робіт і збільшення терміну служби об'єктів; діагностика. Такі методи діагностики дозволяють прогнозувати гарантований період безвідмовної роботи вузла, агрегату або машини в цілому.

Прогноз може бути здійснений за допомогою різних приладів, включаючи автоматизовані системи математичного апарату, або спеціальних номограм. Найбільш зручний приладовий прогноз, результати якого після діагностики того або іншого параметра висвічуються на спеціальному табло. За допомогою приладів в даний час можна прогнозувати тиск масла в магістралі, засміченість очисника повітря, полягання акумуляторних батарей, температурний режим двигуна, забрудненість паливних і масляних фільтрів.

Результати упровадження технічної діагностики в багатьох господарствах показують, що тільки за рахунок запобігання передчасних ремонтів техніки по країні можна щорічно економити 450--500 млн. грн.

Приведені приклади свідчать про те, що технічна діагностика -- один з найважливіших елементів в системі ТОР. Діагносту машин технічно зручно і економічно доцільно проводити регламентований через певне напрацювання, а всі інші роботи, пов'язані з обслуговуванням і ремонтом машин, -- тільки по їх потребі.

Нормативна документація — документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

Документи, що загалом складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики, які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів (користувачів).

Запитання:

1. Дайте визначення технічного діагностування?

2.Постійна діагностика це?

3.Регулювання здійснює?

4. Трактористи-машиністи здійснює такі роботи як?

5. Випадкову (непланову) діагностику проводять?

Домашнє завдання: вивчити конспект.