Група 31 Число 14-15.04. 2 год. Тема:Приймання машин нових і відремонтованих

Приймання машин нових і відремонтованих

Під час приймання машин старанно перевіряють технічний стан і комплектність їх. При цьому оформляють акт, дані якого заносять у паспорт машини. У паспорті машини реєструють протягом періоду експлуатації, всі показники, які характеризують її технічний стан, записують виконаний обсяг роботи, роботи, виконані під час ремонту, а також витрати на технічне обслуговування.

Правильна обкатка забезпечує високу експлуатаційну надійність машин. Починати її треба з незначного навантаження, поступово збільшуючи і доводячи його до повного протягом визначеного періоду. У процесі обкатки притираються нерівності поверхонь деталей. Щоб металеві частинки краще виділялися із зазорів між тертьовими поверхнями, слід добре і часто змащувати деталі. Порядок і режим обкатки машин наведено у заводських інструкціях.

Правила технічного обслуговування тракторів і самохідних шасі передбачають: щозмінне технічне і 3 періодичних обслуговування (№1, №2, №3), а також сезонне технічне, яке виконують перед переходом до зимової або літньої експлуатації. Періодичність технічних обслуговувань визначається за кількістю витраченого палива або відпрацьованих мото-годин (ТО №1 через 60, ТО №2 через 240 і ТО №3 через 960 мото-годин).

Розрізняють два види ремонту тракторів: поточний і капітальний. Під час поточного ремонту несправності усувають при частковому розбиранні трактора: ремонтують один або кілька основних спрацьованих агрегатів (двигун, коробку передач, задній міст) і старанно переглядають решту агрегатів, вузлів, замінюючи спрацьовані деталі, а також регулюють всі механізми трактора.

Капітальний ремонт -- це розбирання трактора, перевірка взаєморозміщення основних (базисних) вузлів, заміна або ремонт спрацьованих деталей, вузлів і агрегатів, складання, обкатка і випробування вузлів і агрегатів та машин в цілому.

Технічне обслуговування тракторів у господарствах проводять відповідно до річних планів-графіків, складених для кожного трактора окремо за формою, рекомендованою правилами технічного обслуговування. Складаючи графік, виходять з виробничих завдань господарства, технологічних карт на вирощування кожної культури, витрат палива за період від останнього капітального ремонту та встановленої періодичності ремонтів.

На основі плану-графіка визначають щомісячні завдання постійним спеціалізованим ланкам на проведення технічного обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин.

Для технічного обслуговування машинно-тракторного парку відповідно до вимог сучасного сільськогосподарського виробництва треба мати міцну матеріально-технічну базу, зокрема машинні двори. Головною складовою частиною таких дворів є стаціонарні пункти технічного обслуговування.

Споруджують їх за типовими проектами, в яких передбачають будівництво таких інженерно-технічних споруд, як ремонтна майстерня, мийна естакада, майданчики для регулювання робочих органів і зберігання сільськогосподарських машин, приміщення для зберігання вузлів і агрегатів, гаражі для пересувних засобів технічного обслуговування, а також пост заправляння машин паливом і мастильними матеріалами. Для технічного обслуговування агрегатів, які працюють на відстані понад 5 км від стаціонарного пункту, застосовують пересувні механізовані агрегати АТУ-А, АТУ-П та АТУ-С. Ці агрегат призначені для виконання технічних обслуговувань № 1 і №2 тракторів та обслуговувань комбайнів і сільськогосподарських машин на місці роботи.

Для визначення технічного стану машини або окремого її вузла чи механізму без розбирання застосовують діагностичні методи, користуючись досконалими технічними засобами. Технічне обслуговування проводять ланками з 3--5 чоловік.

Розрізняють щозмінне, періодичне (тільки за комбайнами через 60 мото-годин) і післясезонне технічне обслуговування сільськогосподарських машин.

Щозмінне технічне обслуговування складається з таких операцій: зовнішнє очищення машин, перевірка стану, регулювання та змащування вузлів і механізмів, усунення підтікань, заправляння паливом, мастилом і водою.

Періодичне технічне обслуговування об'єднує операції щозмінного технічного обслуговування та додаткові, такі як змащування вузлів, перевірку й регулювання механізмів спеціальних комбайнів і двигунів зернозбиральних комбайнів.

Післясезонне технічне обслуговування передбачає очищення і миття машин, перевірку технічного стану деталей і вузлів, регулювання, усунення виявлених несправностей, підготовку машини до зберігання або до роботи після зберігання. Кількість цих доглядів залежить від циклу виконання польових робіт. Так, для зернових сівалок, як правило, провадять 2 обслуговування -- після закінчення весняної і осінньої сівби.

Щозмінне технічне обслуговування простих сільськогосподарських машин і періодичне обслуговування комбайнів (крім зернозбиральних) провадять одночасно з обслуговуванням тракторів, з якими ці машини агрегатуються, а післясезонне -- після закінчення сезону роботи машин.

Обслуговування сільськогосподарських машин провадять трактористи-машиністи і комбайнери, а також причіплювачі, сівачі, помічники та інші працівники, які брали участь у роботі агрегату під керівництвом майстра-наладчика.

Технічне обслуговування автомобілів передбачає щоденне обслуговування (ЩО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічне обслуговування (ТО-2) і два види ремонту -- потоковий і капітальний. Переходячи з одного сезону на інший, провадять сезонне обслуговування автомобілів.

Щоденне обслуговування автомобілів -- це прибирально-мийні і контрольно-оглядові роботи, мащення, заправляння паливно-мастильними матеріалами і водою.

Перше технічне обслуговування включає операції ЩО і такі роботи, як перевірку технічного стану автомобіля і регулювання механізмів.

Під час другого технічного обслуговування крім операцій ЩО і ТО-1 більш досконало перевіряють технічний стан всіх матеріалів і приладів: з автомобіля знімають прилади систем живлення, електрообладнання тощо з метою перевірки й регулювання їх у спеціально обладнаних цехах станції технічного обслуговування автомобілів.

Сезонне технічне обслуговування здійснюють під час підготовки автомобілів до використання у зимових або літніх умовах. При цьому крім обов'язкових операцій ТО-2 промивають системи охолодження і мащення, регулюють карбюратори, замінюють мастило, регулюють силу струму генератора, замінюють у радіаторах охолодну рідину (воду чи антифриз марок 40 або 60).

Залежно від пробігу та умов використання встановлюють нормативи для проведення технічного обслуговування автомобілів. Наприклад, якщо автомобіль працює в сільській місцевості (грунтові, гравійні та інші шляхи), ТО-1 виконують після пробігу 1000--1200, а ТО-2 -- 5000--6000 км.

У кожному господарстві складають план-графік технічного обслуговування і ремонту, який не залежить від кількості автомобілів. Практично ТО-1 автомобілів виконують 2 рази протягом місяця, а ТО-2 -- один раз у два місяці. Технічні обслуговування автомобілів (ТО-1 і ТО-2), а також ремонти доцільно проводити на станціях технічного обслуговування. Ці станції укладають з господарствами договори на технічне обслуговування автомобілів, згідно з якими після встановленого пробігу автомобілі доставляють на станцію і відповідно до технологічних карт проводять обслуговування.

Після складання під час ремонту машина надходить на контроль і випробування. Для перевірки комплектності, якості складальних, регулювальних і кріпильних робіт, перевірки роботи і технічного стану всіх агрегатів, механізмів і приладів, додаткового регулювання, а також для виявлення відповідності технічних показників поторібним технічним умовам проводять контроль і випробування сільськогосподарських машин та обладнання. Випробування проводять на спеціалізованих стендах КС 276 і КС-02. Стенд дає можливість: перевірити роботу двигуна, агрегатів трансмісії і ходової частини, а також встановити основні експлуатаційно-технічні якості автомобіля чи трактора (потужність двигуна, тягове зусилля на провідних колесах, витрата палива на різних швидкісних і за різного навантаження, шлях і час розгону до заданої швидкості, втрати потужності на тертя в агрегатах і ходовій частині, максимальний допустимий гальмівний шлях з певною швидкістю); проконтролювати і відрегулювати встановлення кутів керованих коліс тощо.

Усі знайдені під час випробування несправності слід усунути. Кожна машина (автомобіль), після капітального ремонту додатково до стендових випробувань має пройти випробування пробігом на відстань 30 км із навантаженням, що дорівнює 75% номінальної вантажопідйомності, за швидкості не більше 30 км/год для перевірки на керованість, а також для додаткового встановлення відповідності технічного стану автомобіля належним технічним нормам за різних режимів роботи й у різних дорожніх умовах. Справність і надійність роботи всіх систем, механізмів і з'єднань можна перевірити під час випробування пробігом. Після такого випробування автомобіль ретельно оглядають. Усі дефекти, виявлені після пробігу й наступного огляду, усувають. За відсутності дефектів (або після їхнього усунення) машина надходить на остаточне фарбування.
Якість відремонтованих машин має відповідати технічним умовам на здавання в КР і видання з ремонту їхніх агрегатів і вузлів. На кожну машину, що випускається з ремонту, замовнику видається паспорт цієї машини, в якому вказано комплектність, технічний стан і відповідність відремонтованої техніки технічним умовам. Технічні умови визначають гарантовану справну роботу автомобіля протягом певного часу і певного показника пробігу за цей період (за умови експлуатації автомобілів відповідно до технічних умов та інструкцій заводів-виготовлювачів).

Для обмеження навантаження на період обкатування карбюраторні двигуни відремонтованих автомобілів забезпечують запломбованою обмежувальною шайбою, знімати яку в експлуатації потрібно відповідно до правил, визначених для нових двигунів. Гарантійний термін експлуатації автомобілів у даний час - 12 міс. із дня видання з ремонту за час пробігу (для першої категорії експлуатації): не більше 20 тис. км (для автобусів); не більше 16 тис. км (для інших автомобілів усіх видів і призначень). Гарантійний термін зберігання відремонтованих складових автомобілів - 12 міс. із моменту видання з ремонту за дотримання правил консервації і зберігання.

Під час випуску автомобіля з КР до нього додають такі документи:
1)    паспорт автомобіля з позначкою АРП про проведений ремонт, указанням дати випуску з ремонту, нових номерів шасі й двигуна, а також зазначенням основного кольору забарвлення;
2)    інструкція з експлуатації із указанням особливостей експлуатації відремонтованих автомобілів в обкатувальний і гарантійний періоди, а також періодів і організації усунення дефектів у гарантійний період.
Під час випуску двигуна з КР до нього додаються:
1)    паспорт;
2)    інструкція з експлуатації з вказанням особливостей встановлення та експлуатації двигуна в обкатувальний і гарантійний періоди. Приймально-здавальним актом оформляється випуск із КР автомобілів, їхніх складових і деталей (комплектів деталей).
Під час приймання машин із ремонту встановлюють, як відремонтовано окремі вузли й деталі, чи правильно складені вони й уся машина в цілому, чи немає дефектів у їхній роботі. Приймальник - представник замовника до приймання екскаватора з ремонту має ознайомитися з документацією машини: паспортом, виконавчою відомістю дефектів, актами обкатування і випробування на стенді двигуна, паспортами на нововстановлені ланцюги та канати. Під час приймання екскаватора від ремонтного підприємства, яке виконують відповідно до технічних умов, приймальник ретельно контролює виконання ремонтних робіт і проводить заключні випробування екскаватора під навантаженням.
На час приймання адміністрація ремонтного підприємства видає приймальнику необхідні інструменти, прилади та інвентар. Приймальник у разі потреби має право зажадати від адміністрації ремонтного підприємства розбирання будь-якого вузла й агрегату для детального огляду і перевірки якості виконаного ремонту.

Призначення обкатки

Обкаткою називається процес прироблення поверхонь зв'язаних деталей, що труть, проведений по спеціальному режиму з метою підвищення терміну служби вузлів і машини в цілому.

Обкатування – це процес поступового введення вузлів, агрегатів і машин вроботу.

Умовами ефективного обкатування виробів є:

1. поступове збільшення навантаження на обкатуваний виріб;

2. забезпечення подачі в зони тертя достатньої кількості якісної оливи;

застосування  каталізаторів (прискорювачів) процесу  припрацювання  та  покриття тертьових поверхонь деталей тонким шаром легкоплавкого металу.

 їх усуненню.

Після передачі машини замовнику, проводиться обкатування в умовах експлуатації згідно з рекомендаціями заводу-виробника чи ремонтного підприємства. Суть обкатування полягає в поступовому переході від обкатування на ходу протягом декількох годин на всіх передачах, до поступового навантаження машини в роботі на різних роботах протягом 30-60 годин, тобто від 3 до 7 днів.

Весь цей час механізатор повинен приділяти підвищену увагу роботі всіх агрегатів і вузлів, їхньому тепловому стану, показам контрольних приладів

Перед обкатуванням двигун повинен заправлятися літньою оливою, або спеціальною обкатувальною.

Режими обкатування для кожної моделі двигуна свої. Детально вони викладені в галузевому стандарті "Обкатка и испытание тракторных и комбайновых дизелей при капитальном ремонте".

Обкатка екскаватора

Перед обкаткою трактор ретельно очищають від пилу і бруду, перевіряють надійність зовнішніх кріплень, механізмів і вузлів, мастять трактор згідно рекомендованій таблиці мастила, заправляють паливом, змащувальним матеріалом і водою. Після підготовчих операцій обкатку трактора проводять по наступних етапах:

·         обкатка двигуна на холостому ходу;

·         те ж гідравлічної системи;

·         трактори на холостому ходу;

·         трактори під навантаженням.

Загальна тривалість обкатки складає 45–65 годин залежно від марки трактора.

Обкатка екскаватора

Нові чи відремонтовані екскаватори піддають експлуатаційної обкатці. Під час обкатування при поступове збільшенні навантаження відбувається підробітку робочих поверхонь деталей друг до друга. Обкатка виконується у трьох етапу: 1) на холостому ходу, 2) на холостому ходу по передачам; 3) під різними навантаженнями. Перед обкаткой змазують все механізми і вузли, перевіряють їх кріплення, а також рівень олії переважають у всіх ємностях, тиск у шинах, заправляють трактор паливом і води, за необхідності регулюють натяг ременів приводу вентилятора, генератора і компресора, механізми управління. Обкатку двигуна на холостому ходу проводять у протягом 15...20 хвилин, у своїй перші 5 хв він має працювати на мінімальних оборотах, потім їх одягнули поступово збільшують до максимальних. Під час роботи двигун старанно прослуховують, встановлюють відсутність течі палива , води та олії, перевіряють щільність з'єднання перетворені на трубопроводах і фланцах, опікуються показаннями контрольно-вимірювальних приладів. Обкатку трактори на холостому ходу починають із обкатування раздельно-агрегатной гідросистеми. На трактор навешиваю» сільськогосподарське знаряддя масою 100...200 кг (на трактори тягових класів 3, 4 і п'яти - 400...600 кг). Включивши насос гідросистеми, обкатыпают її достатньо протягом 10 хв при середніх оборотах двигуна, та був 10...15 хв при максимальних. У цьому періодично піднімають і опускають механізм навішення, переміщуючи ручку розподільника в відповідні становища. Зі становища " Підйом " і " Опускання " наприкінці робочого ходу рукоятки повинна автоматично повертатися в нейтральне становище, а підйом механізму навішення має відбуватися плавно, без тремтіння. Температура олії вбираються у гідросистемі при обкатці мусить бути 40...50 З. Сутність обкатування трактори під навантаженням у тому, що навантаження гаку трактори поступово зростає зі мінімальної до максимальної. При цьому рекомендується обкатувати за умов бездоріжжя, по глибокому снігу, позаяк у таких випадках важко забезпечувати рівномірність завантаження трактори, і навіть виявляти і усувати дефекти. Завантажують трактор, зазвичай, з допомогою сільськогосподарських машин, починаючи з малоэнергоемких операцій (транспортування, боронування) і до енергоємними (лущення, культивація, оранка та інших.). У цьому для регулювання навантаження змінюють ширину захоплення агрегатируемых машин. Після закінчення обкатування проводять контрольний огляд трактори та заміняють олію переважають у всіх картерах двигуна і трансмісії відповідно до таблиці мастила. Необхідність зміни олії викликається його сильним забрудненням частинками металу, що з'являються внаслідок підробітки деталей. З іншого боку, виконують усі фінансові операції першого технічного обслуживания.

Обкатка гідравлічної навісної системи трактора триває; 25–30 мін. Перед запуском основного двигуна включають механізм приводу гідронасоса, причому рукоятка повинна вільно» переводитися з одного крайнього положення в інше. Включати і вимикати гідронасос при працюючому двигуні строго забороняється.

Потім перевіряють надійність фіксації золотників розподільника в положеннях «підйом», «нейтральне», «опускання», «плаваюче». У всіх цих положеннях важелі повинні надійно утримуватися фіксаторами золотників. Після перевірки важелі управління встановлюють в нейтральне положення, а поршень основного силового циліндра – в крайнє нижнє. Перевіряють герметичність маслопроводів і шлангів. Якщо необхідно, доливають масло в бак гідравлічної системи. Запустивши двигун, йому дають попрацювати на малих оборотах 3–5 мін, а потім стільки ж – на середніх. При цьому важливо, щоб масло не підтікало в з'єднаннях і не було шуму в розподільнику гідравлічної системи. Переводять важіль розподільника в положення «підйом», при цьому подовжня тяга механізму навішування почне плавно підійматися. Як тільки підйом закінчиться, важіль розподільника повинен автоматично повернутися в «нейтральне» положення. Переставляють обмежувач ходу поршня на середину штока, а важіль розподільника в положення «опускання» – навісний механізм при цьому почне опускатися. Як тільки обмежувач ходу поршня натисне на стрижень клапана-обмежувача, важіль розподільника повинен автоматично повернутися в «нейтральне» положення. Під'їм і опускання рекомендується провести кілька разів.

Обкатка гідравлічної навісної системи закінчується тим, що на подовжню тягу навісного механізму підвішують вантаж масою 100 – 150 кг і періодично піднімають і опускають протягом 15–20 мін. При обкатці гідравлічної системи температура робочої рідини в гідросистемі повинна бути не більше 40 – 50° С. Переконавшись в чіткій і безвідмовній роботі навісного механізму і усунувши знайдені неполадки, можна починати обкатку трактора на холостому ходу. Обкатку трактора починають на холостому ходу при нормальній частоті обертання колінчастого валу двигуна протягом 5 ч: на першій, другій, третій і четвертій передачах – по одній годині, а на п'ятій передачі і передачі заднього ходу – по півгодини.

Після закінчення всієї обкатки трактора необхідно очистити від пилу і бруду всі механізми, провести контрольний огляд; промити масляні фільтри грубого і тонкого очищення, змінити масло в картері, промиваючи систему мастила сумішшю дизельного палива з дизельним маслом (20% масла) протягом 2–3 хв, промити очисник повітря, перевірити регулювання основних механізмів трактора; замінити масло в корпусах силової передачі, промиваючи їх дизельним паливом на ходу трактори протягом 5 хв; замінити масло в баку гідросистеми з промивкою фільтру.

Нові або відремонтовані машини перед введенням в експлуатацію обов'язково обкатують. Під час приймання машин старанно перевіряють технічний стан і комплектність їх. При цьому оформляють акт, дані якого заносять у паспорт машини. У паспорті машини реєструють протягом періоду експлуатації, всі показники, які характеризують її технічний стан, записують виконаний обсяг роботи, роботи, виконані під час ремонту, а також витрати на технічне обслуговування.

Правильна обкатка забезпечує високу експлуатаційну надійність машин. Починати її треба з незначного навантаження, поступово збільшуючи і доводячи його до повного протягом визначеного періоду. У процесі обкатки притираються нерівності поверхонь деталей. Щоб металеві частинки краще виділялися із зазорів між тертьовими поверхнями, слід добре і часто змащувати деталі. Порядок і режим обкатки машин наведено у заводських інструкціях.

Після обкатки і усунення знайдених несправностей складають акт і роблять відмітку в паспорті про проведення 45–65 – годинної обкатки і готовності машини до експлуатації. Акт складає механік або бригадир з участю трактористів. Затверджує акт головний інженер підприємства.

Під час випуску автомобіля з КР до нього додають такі документи:
1)    паспорт автомобіля з позначкою АРП про проведений ремонт, указанням дати випуску з ремонту, нових номерів шасі й двигуна, а також зазначенням основного кольору забарвлення;
2)    інструкція з експлуатації із указанням особливостей експлуатації відремонтованих автомобілів в обкатувальний і гарантійний періоди, а також періодів і організації усунення дефектів у гарантійний період.
Під час випуску двигуна з КР до нього додаються:
1)    паспорт;
2)    інструкція з експлуатації з вказанням особливостей встановлення та експлуатації двигуна в обкатувальний і гарантійний періоди. Приймально-здавальним актом оформляється випуск із КР автомобілів, їхніх складових і деталей (комплектів деталей).

Техніка безпеки

Загальні вимоги:

- до роботи допускаються особи віком під 18 років, після проходження відповідного медичного обстеження;

- до керування і обслуговування трелювальних тракторів допускаються особи, які пройшли відповідну підготовку і мають досвід роботи на типових машинах (пройшли стажування), отримали посвідчення та пройшли інструктаж з техніки безпеки;

- допуск до роботи і закріплення тракториста за машиною оформлюється наказом по підприємству;

- тракторист повинен працювати у спеціальному охайному одязі встановленої форми;

- у кабіні трелювального трактора повинна бути аптечка та захисна каска, яку тракторист зобов'язаний одягати під час його виходу з кабіни;

- забороняється працювати на машині із несправними органами керування, ходовою частиною та навісним обладнанням;

- забороняється працювати з несправними елементами системи живлення (паливний бак, карбюратор пускового двигуна тощо), системи запалювання (акумуляторна батарея і т. п.);

- електороосвітлення і електрообладнання трелювальної машини повинні бути у справному стані для можливості роботи в нічну зміну (за несправного електрообладнання працювати забороняється);

- забороняється використовувати відкритий вогонь для підігрівання двигуна, паливних баків і агрегатів гідросистеми;

- забороняється відкривати пробки оливних баків ударами металевих предметів;

- забороняється працювати за відсутності захисних огороджень;

- забороняється працювати на лісосіках зі слабкими заболоченими грунтами;

- у випадку появи в робочій зоні сторонніх осіб, робота машиною припиняється.

Додаткові правила техніки безпеки під час роботи на машинах ТБ-1М

Під час роботи на машинах для безчокерного трелювання ТБ-1М (дод. 2) потрібно дотримуватися таких вимог:

- перед підніманням або опусканням штовхача навісної системи потрібно впевнитися у відсутності поблизу нього людей (під час розчищення під'їзду забороняється знаходитися ближче 30 м від штовхача і 10 м від стовбурів, що вирівнюються або збираються в пачку;

- під час зупинки трактора і виходу тракториста з кабіни захоплювач гідроманіпулятора, що невстановлений у транспортне положення, повинен бути опущений на землю;

- рукави високого тиску слід від'єднувати від гідропанелі та циліндра затискних важелів тільки після розкривання важелів коника, але до зупинки двигуна.