ТО Екскаватора
До основних пристроїв ЭО-3323 відносять робоче обладнаня, силову установку, поворотну платформу із установленої на ній механізмами, опорну раму й ходове обладнання.
Основним робочим обладнання є зворотна лопата. Стріла лопати складається з основної й частини, що подовжується, рукояті, ковша, гідроциліндра підйому стріли й рукояті ковша.
Основну частину стріли, як правило, використають при установці різних видів змінного робочого встаткування, наприклад грейфера, навантажувача й т.д. Частину, що подовжує стрілу, при переході з одного виду обладнання на інший можна зберігати, наприклад при переустаткуванні зворотної лопати на грейфер, або демонтувати.
Стріла зворотної лопати – міцна, пустотіла, зварена з легованого металопрокату конструкція. П'яту стріли шарнірно зміцнюють у вушках поворотної рами, до якої приєднані також і гідроциліндри підйому стріли. Штоки гідроциліндрів шарнірно з'єднані зі стрілою, при висуванні штоків змінюється кут нахилу стріли стосовно поворотної платформи.
Рукоять підвішена на стрілі й може повертатися по годинній стрілці або проти її при висуванні або втягуванні штока гідроциліндра. Ківш закріплений на рукояті в одній точці, тому також може вільно повертатися за допомогою гідроциліндра.
Основна частини стріли, що подовжує, з'єднані між собою пальцем. Щоб під час роботи не було повороту однієї частини стріли стосовно іншої, між ними додатково встановлюють тягу.
Змінними робочими органами є: ківш 0,5 м3 для роботи з основною й подовженою рукоятями (розробляє ґрунти І-ІV груп), ківш 0,63 м3(грун-ты І-ІV груп) і ківш 0,8 м3 (ґрунти 1-ІV груп) для роботи з основною рукояттю. Робоче встаткування прямої лопати: стріла, рукоять і змінні робочі органи – ківш 0,63 м3 (ґрунти І-ІV груп) і навантажувальний 1,2 м3 (матеріали щільністю до 1,4 т/м3).
Робоче устаткування гідромолота збирається з елементів устаткування зворотної лопати (моноблочной стріли й рукояті), на які навішується робочий орган зі змінними наконечниками для розпушування мерзлих ґрунтів, дроблення каменів і виламування дорожніх покриттів або трамбувальних плит для ущільнення ґрунтів.
На поворотній платформі звареної конструкції встановлена силова установка, що складається з дизельного двигуна й насоса, з'єднаних фрикційною муфтою зчеплення, що дозволяє здійснити запуск двигуна при відключеному насосі. Силова установка розташована уздовж поворотної рами й до неї забезпечений вільний доступ із двох сторін. Механізм повороту платформи виконаний у вигляді двоступінчастого планетарного редуктора із приводом від гідромотора 210.25.
Пневмоколесний хід (з колісною формулою 4Х4) обладнаний двома відкидними опорами, розташованими позаду й опорою-відвалом, розташованої попереду. Кожна відкидна опора управляється своїм гідроциліндром, а опора-відвал, що виконує функції як опорного елемента, так і робітника органа, приводиться від двох спарених гідроциліндрів. Рама пневмоколесного ходу зварена, коробчатого перетину. Трансмісія механізму пересування має привід від гідромотора 310.25 через двоступінчасту коробку передач і карданні вали до заднього некерованого й передньому керованому мостам. Мости нової конструкції містять у собі головну конічну передачу, конічний диференціал і ступичные планетарні передачі. Колісний хід постачений колодковими гальмами, керованими від пневмосистеми.
Екскаватори – це землерийні машини для розробки ґрунту і переміщення його у відвал або до транспортних засобів. За характером роботи розрізняють екскаватори циклічної (одноковшові) і безперервної дії (багатоковшові) Всі операції (копання, транспортування ґрунту, розвантаження, повернення ковша до забою) екскаватори одноковшові виконують послідовно, а багатоковшові – одночасно, коли один чи кілька ковшів копають, другі – транспортують, треті – розвантажують, четверті – рухаються в забій. Екскаватори циклічної дії універсальні, вони обладнані більшою кількістю змінних робочих органів з великими технологічними можливостями, широким діапазоном різних видів виконуваних робіт. Екскаватори безперервної дії призначені для виконання значних обсягів однотипних робіт. Вони продуктивніші й менш металомісткі. Екскаватори циклічної дії (одноковшові) за призначенням поділяються на будівельні – для земляних робіт, навантаження і розвантаження сипких матеріалів; будівельно-кар'єрні – поєднують функції будівельних і кар'єрних екскаваторів; кар'єрні – для добування будівельних матеріалів та корисних копалин відкритим способом; розкривні – для зняття верхнього шару ґрунту чи гірської породи перед кар'єрними розробками; тунельні і шахтні – для роботи під землею при будівництві підземних споруд та добування корисних копалин. Одноковшові екскаватори з одним чи кількома видами робочого обладнання називають спеціальними або універсальними. Розкривні й кар'єрні екскаватори мають однакову базову машину й відрізняються розмірами робочого обладнання. Розкривні розробляють менш тверді ґрунти, тому для підвищення продуктивності їх оснащують ковшами більшої місткості і вони мають більші габаритні розміри. Шахтні й тунельні екскаватори характеризуються меншими габаритними розмірами ковшів, тому їх використовують в тісних умовах. До будівельних належать екскаватори з ковшами місткістю від 0,15 до 4 м3 , які розробляють ґрунти І – IV категорій. Такі екскаватори – універсальні машини і мають різні види змінного робочого обладнання – землерийного та 54 іншого призначення: для навантажувально-розвантажувальних робіт; монтажних; пальових; планувальних тощо). Марки екскаватора позначаються літерами ЕО, чотирма цифрами і двома буквами (останніх може не бути). Букви ЕО характеризують екскаватор як одноковшевий універсальний. Чотири основні цифри означають: розмірну групу машини, тип ходового обладнання, конструктивне виконання робочого обладнання та порядковий номер моделі. Вісім розмірних груп екскаваторів позначаються цифрами від 1 до 8. Цифра 1 відповідає місткості основного ковша 0,15 м 3 ; 2 – 0,25 м3 ; 3 – 0,4 м3 ; 4 – 0,65 м3 ; 5 – 0,25 м3 ; 6 –1,6 м3 ; 7 – 2,5 м 3 ; 8 – 4,0 м 3 . Розмір екскаватора характеризують маса машини, потужність основного двигуна і геометрична місткість основного ковша. Основним робочим органом є ковш, яким екскаватор може розробляти ґрунт I – IV категорії. Основні робочі параметри при виборі екскаваторів є глибина та радіус копання, радіус і висота розвантаження тощо. У стандартах на екскаватори для кожної розмірної групи часто наводять кілька розмірів ковша – основного і змінних підвищеної місткості, при цьому для останніх передбачено значно слабші ґрунти, ніж при роботі з основним ковшем. Тип ходового обладнання екскаваторів вказують цифрами від 1 до 9. Цифра 1 означає гусеничне ходове обладнання; 2 – гусеничне розширене; 3 – пневмоколісне; 4 – спеціальне шасі вантажного автомобіля; 6 – шасі серійного трактора; 7 – причіпне ходове обладнання; 8 – плавуче обладнання; 9 – резерв. Конструктивне виготовлення робочого обладнання позначене цифрами 1 (з гнучкою підвіскою); 2 (із жорсткою); 3 (телескопічне). Остання цифра індексу означає порядковий номер моделі екскаватора. Перша з додаткових букв після цифрового індексу (А, Б, В і т.д.) – порядкова модернізація даної машини, наступні – вид спеціального кліматичного виготовлення (ХЛ – для півночі; Т – для тропіків; ТВ – для робіт у вологих тропіках). Наприклад, індекс ЕО-3322 А розшифровується так: екскаватор одноковшовий універсальний, третьої розмірної групи, на пневмоколісному ходовому обладнанні, з жорсткою підвіскою робочого обладнання, друга модель, пройшла першу модернізацію. Екскаватор обладнують основним ковшем місткістю 0,4 м 3 , який відповідає третій розмірній групі, та змінним – місткістю 0,65 м 3 . Екскаватори конструктивно виконані з гнучкою (канатно-блокова система керування робочим обладнанням) і жорсткою (гідравлічна система) підвіскою робочого обладнання мають відповідно механічний та гідравлічний приводи всіх механізмів. Жорстка підвіска дозволяє повніше використовувати масу екскаваторів для реалізації усіх зусиль на зубцях ковша, забезпечує вищу продуктивність. Екскаватори з телескопічним робочим обладнанням виготовляють з гідравлічним приводом. Вони універсальні, але малопродуктивні й мають високу вартість. Частіше їх виготовляють повноповоротними – кут повороту поворотної частини в плані не обмежений. 55 Екскаватори з механічним приводом, конструктивні схеми, призначення Екскаватори з механічним приводом переважно виготовляють за одномоторною схемою.
Екскаватори безперервної дії До екскаваторів безперервної дії відносяться багатоківшеві землерийні машини з робочим органом у вигляді ковшового ланцюга чи ковшового колеса. Екскаватори безперервної дії за призначенням поділяються на траншейні; дреноукладальні (для будівництва дренажних систем); меліоративні та канальні (для розробки, ремонту й очищення каналів); кар'єрні. Траншейні екскаватори Траншейні екскаватори використовують для риття траншей і щілин прямокутного і трапецієподібного профілю під трубопроводи, каналізаційні й теплофікаційні системи, лінії зв'язку та електропостачання, для риття траншей під стрічкові фундаменти, для виконання гідротехнічних і меліоративних робіт. Їх виготовляють як екскаватори поздовжнього копання. Система індексації екскаваторів безперервної дії поздовжнього копання має позначення ЕТ – екскаватор траншейний. Тип робочого органу означає буква: Р – роторний; Л – ланцюговий (ЕТР, ЕТЛ). Через тире записують три цифрових позначення (ЕТР-203А). Перші дві цифри вказують на головний параметр траншейного екскаватора – найбільшу глибину копання, третя цифра – це порядковий номер моделі, А – перша модернізація. Траншейний екскаватор складається з базового пневмоколісного або гусеничного тягача, який забезпечує переміщення машини; робочого обладнання, до складу якого входить робочий орган для розробки і відвальний пристрій для транспортування ґрунту в поперечному напрямі відносно напряму руху машини; обладнання для піднімання та опускання робочого органу. Робоче обладнання може бути навісним, причіпним або напівпричіпним до базової машини. Елементи, які розробляють ґрунт, у ланцюгових траншейних екскаваторів закріплені на одній або двох тягових ланцюгах, у роторних – на жорсткому колесі-роторі. Найчастіше траншейні екскаватори обладнують ковшами. Траншейні екскаватори, як правило, переміщують ґрунт у 62 відвал, відсипаючи його у валик, паралельний траншеї. Траншею заданого профілю та розмірів виконують за один прохід. Продуктивність таких екскаваторів у 2 – 3 рази вища, ніж у одноковшових, значно вища якість робіт та менші енергозатрати. Траншейні екскаватори розробляють ґрунти І – ІІІ категорій, як в нормальному стані, так і мерзлі ґрунти.
Види спрацювань, їх характеристики
Зношування — це процес поступової зміни розмірів деталей при терті. Розрізняють три основні види: механічне, молекулярно-механічне і корозійно-механічне.
Механічне — зношування матеріалу деталей внаслідок механічної дії при терті. Зношування цього типу поділяють ще на підтипи: абразивне, гідро-, газоабразивне, ерозійне, кавітаційне, від стомлення.
Молекулярно-механічне — це зношування матеріалу деталей внаслідок одночасної дії механічних і молекулярних зусиль при терті.
Корозійно-механічне — зношування матеріалу деталей, що характе-ризується одночасним протіканням пластичної деформації поверхневого шару та його фізико-хімічного реагування з середовищем при терті.
Основні характеристики зношування є такі.
Швидкість зношування — відношення величини зносу до часу, протягом якого він з'явився. Розрізняють миттєву (в конкретний час) і середню швидкість (за певний період часу).
Інтенсивність зношування — відношення величини зносу до обсягу виконання роботи за період.
Зносостійкість — властивість матеріалів виявляти протистояння зношуванню в певних умовах тертя. Оцінюється оберненою величиною швидкості чи інтенсивності зношування.
Керувати процесами зношування можна шляхом зміни властивостей матеріалу, характеру дії з'єднуючої пари, зовнішніх механічних дій, складу і властивостей робочого середовища.
Причини передчасного спрацювання.
На темп і характер спрацювання деталей тертя трактора, машин, значно впливають забруднення повітря, мастил і палива. Абразивний пил, що потрапляє у двигун, викликає найбільше спрацювання циліндрів, особливо у верхній частині, і поршнів. В меншій мірі він впливає на спрацювання шийок і підшипників колінчастого валу.
Забруднення палива впливає на погіршення роботи паливної апара-тури, призводить до відкладень у камері горіння, до спрацювання преци-зійних пар і розпилювачів форсунок, що негативно впливає на подачу палива та його горіння.
Зміна температури двигуна (машини) призводить до конденсації вологи, яка збагачує мастило продуктами окислення. В двигуні, таким чином, проходять інтенсивні електрохімічні корозійні процеси, особливо на поверхні деталей циліндро-поршневої групи. Дослідженнями встанов-лено, якщо двигун простоїть шість діб без роботи, то вміст заліза в мастилі збільшується більше, ніж за дві години роботи.
Отже при експлуатації машин необхідно суворо виконувати правила їх технічного обслуговування (ТО), очистки та зберігання палива і мастиль-них матеріалів, ремонту і зберігання техніки.
Встановлення гранично допустимого спрацювання, чи інших показ-ників стану машини, а звідси й строк служби її мають велике значення для правильної організації технічного обслуговування та ремонту.
До складу робіт по ремонту входять: розбирання машини на агрегати і вузли, а агрегатів і вузлів на деталі; заміна зношених де талей новими або відремонтованими; різні види обробки деталей для їх відновлення - зварювання, слюсарні та механічні роботи, нанесення металу різними способами (наплавка, металізація, електролітичні покриття і т. п.), забарвлення; збірка вузлів машин і відновлення посадок в сполученнях; випробування вузлів.
Поточний ремонт (Т) виконують, як правило, на місці роботи екскаватора машиніст і його помічник, а в окремих випадках - працівник ремонтної автолетучкі. При поточному ремонті усувають окремі несправності в вузлах і агрегатах, що виникають в процесі роботи машини і перешкоджають її нормальної експлуатації. Цей вид ремонту виробляють шляхом заміни або відновлення деталей (крім базових) зі зняттям або без зняття вузла з машини.
Середній ремонт (С) полягає в частковому розбиранні машини для усунення несправності. При середньому ремонті машини можна при необхідності виконувати одночасно капітальний ремонт окремих вузлів або агрегатів.
Капітальний ремонт (К) включає повне розбирання машини з ремонтом всіх несправних агрегатів і деталей.
При складанні деталей і вузлів відновлюють всі початкові посадки в сполученнях.
Середній та капітальний ремонт виконують в спеціалізованих ремонтних підприємствах.
Для кожного виду ремонту екскаваторів встановлюють приблизний обсяг необхідних робіт, причому у всіх наступних видах ремонту виконують роботи попередніх видів ремонту. Поточні ремонти відрізняються один від іншого об'ємом і технічною складністю.
При поточному ремонті необхідно виконувати такі основні роботи:
1. За всіма механізмам екскаватора. Перебрати важільні системи приводу всіх механізмів екскаватора, замінивши зношені валики, пальці і прийшли в непридатність пружини. Оглянути циліндричні і конічні зубчасті колеса і ціп-ie зірочки і при необхідності зачистити задирки на зубах. tIb Замінити негідні болти, шпильки, гайки, гвинти і інші кріпильні деталі. Перевірити роботу манометрів.
2. За редуктора. Перевірити підшипники; несправні замінити. Перевірити і при необхідності замінити ланцюг редуктора.
3. За механізмом реверсу. Перевірити і відрегулювати підшипники кочення.
Перевірити стан і щільність прилягання конусних колодок до шківів фрикційних муфт. При необхідності прошлифовать шківи.
Залежно від кількості однотипних екскаваторів і поділу ремонтних робіт застосовують різні методи ремонту екскаваторів на ремонтних підприємствах.
При великому обсязі ремонту екскаваторів вигідніше спеціалізувати ремонтні роботи по окремим технологічним операціям. Чим ширше спеціалізовані ремонтні роботи, тим більш досконалі методи ремонту можна застосовувати на ремонтному підприємстві.
Екскаватори можна ремонтувати двома методами: індивідуальним і знеособленим.
При індивідуальному методі ремонту всі вузли після їх ремонту встановлюють на ту ж машину, з якої вони були зняті.
Індивідуальний метод ремонту застосовують для одиночних машин або машин, що надходять в ремонт невеликими партіями. Цей вид ремонту виробляють, як правило, на неспеціалізованих ремонтних підприємствах.
При знеособленому методі ремонту процес побудови тієї машини або заміну окремих вузлів на машині виробляють з вузлів, раніше знятих з інших, що надійшли в ремонт екскаваторів тієї ж марки і відремонтованих, або з нових агрегатів та вузлів.
Ремонт агрегатів і вузлів також можна виконувати індивідуальним або знеособленим методом.
Знеособлений метод ремонту - більш прогресивний, так як дозволяє організувати технологічний процес ремонту машин на сучасному рівні техніки, максимально механізувати роботи, знизити трудомісткість і вартість ремонту і підвищити його якість.
В експлуатаційних умовах найбільш прогресивним методом ремонту є агрегатно-вузловий метод, що є різновидом знеособленого методу ремонту.
При агрегатно-вузловому методі ремонту окремі агрегати і вузли в міру виникнення потреби в капітальному ремонті знімають з машини і замінюють запасними, заздалегідь відремонтованими, або новими. Базові деталі не замінюють.
Поточний ремонт (Т) виконують, як правило, на місці роботи екскаватора машиніст і його помічник, а в окремих випадках - працівник ремонтної автолетучкі. При поточному ремонті усувають окремі несправності в вузлах і агрегатах, що виникають в процесі роботи машини і перешкоджають її нормальної експлуатації. Цей вид ремонту виробляють шляхом заміни або відновлення деталей (крім базових) зі зняттям або без зняття вузла з машини.
Середній ремонт (С) полягає в частковому розбиранні машини для усунення несправності. При середньому ремонті машини можна при необхідності виконувати одночасно капітальний ремонт окремих вузлів або агрегатів.
Капітальний ремонт (К) включає повне розбирання машини з ремонтом всіх несправних агрегатів і деталей.
При складанні деталей і вузлів відновлюють всі початкові посадки в сполученнях.
Середній та капітальний ремонт виконують в спеціалізованих ремонтних підприємствах.
Для кожного виду ремонту екскаваторів встановлюють приблизний обсяг необхідних робіт, причому у всіх наступних видах ремонту виконують роботи попередніх видів ремонту. Поточні ремонти відрізняються один від іншого об'ємом і технічною складністю.
При поточному ремонті необхідно виконувати такі основні роботи:
1. За всіма механізмам екскаватора. Перебрати важільні системи приводу всіх механізмів екскаватора, замінивши зношені валики, пальці і прийшли в непридатність пружини. Оглянути циліндричні і конічні зубчасті колеса і ціп-ie зірочки і при необхідності зачистити задирки на зубах. tIb Замінити негідні болти, шпильки, гайки, гвинти і інші кріпильні деталі. Перевірити роботу манометрів.
2. За редуктора. Перевірити підшипники; несправні замінити. Перевірити і при необхідності замінити ланцюг редуктора.
3. За механізмом реверсу. Перевірити і відрегулювати підшипники кочення.
Перевірити стан і щільність прилягання конусних колодок до шківів фрикційних муфт. При необхідності прошлифовать шківи.
Залежно від кількості однотипних екскаваторів і поділу ремонтних робіт застосовують різні методи ремонту екскаваторів на ремонтних підприємствах.
При великому обсязі ремонту екскаваторів вигідніше спеціалізувати ремонтні роботи по окремим технологічним операціям. Чим ширше спеціалізовані ремонтні роботи, тим більш досконалі методи ремонту можна застосовувати на ремонтному підприємстві.
Екскаватори можна ремонтувати двома методами: індивідуальним і знеособленим.
При індивідуальному методі ремонту всі вузли після їх ремонту встановлюють на ту ж машину, з якої вони були зняті.
Індивідуальний метод ремонту застосовують для одиночних машин або машин, що надходять в ремонт невеликими партіями. Цей вид ремонту виробляють, як правило, на неспеціалізованих ремонтних підприємствах.
При знеособленому методі ремонту процес побудови тієї машини або заміну окремих вузлів на машині виробляють з вузлів, раніше знятих з інших, що надійшли в ремонт екскаваторів тієї ж марки і відремонтованих, або з нових агрегатів та вузлів.
Ремонт агрегатів і вузлів також можна виконувати індивідуальним або знеособленим методом.
Знеособлений метод ремонту - більш прогресивний, так як дозволяє організувати технологічний процес ремонту машин на сучасному рівні техніки, максимально механізувати роботи, знизити трудомісткість і вартість ремонту і підвищити його якість.
В експлуатаційних умовах найбільш прогресивним методом ремонту є агрегатно-вузловий метод, що є різновидом знеособленого методу ремонту.
При агрегатно-вузловому методі ремонту окремі агрегати і вузли в міру виникнення потреби в капітальному ремонті знімають з машини і замінюють запасними, заздалегідь відремонтованими, або новими. Базові деталі не замінюють.
Комментариев нет:
Отправить комментарий