Група 31-32. Число 18.11.2020.Тема. Технічне обслуговування трансмісії

 

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ТРАНСМІСІЇ

Основні роботи, що виконуються при технічному обслуговуванні трансмісії

При щоденному технічному обслуговуванні перевіряють дію механізму зчеплення і перемикання передач.
При проведенні ТО-1 виконують такі роботи:

по зчепленню - змащують підшипник муфти зчеплення, вилок, осі, педалі, перевіряють величину вільного ходу педалі;

у тракторів, що мають гідравлічний привід зчеплення, перевіряють рівень рідини в резервуарі приводу;

по коробці передач і роздавальної коробці - перевіряють кріплення картера і дію важеля перемикання передач, при необхідності доливають масло в коробки;

по карданної передачі - перевіряють кріплення кронштейнів опорних підшипників карданного валу, мастило шліців;

по головній передачі, диференціалу, полуосям - перевіряють з'єднання картерів ведучих мостів на герметичність, кріплення гайок піввісь або шпильок на їх фланцях, доливають масло в картер головної передачі.

В ТО-2 крім робіт, які виконуються при проведенні ТО-1 входять:

по коробці передач і роздавальної коробці - перевірка з'єднань картеров на герметичність, стан валів і підшипників;

по карданної передачі - перевірка стану опорних підшипників і картерів;

по головній передачі, диференціалу, полуосям - перевірка стану (чи немає люфту) і регулювання підшипників ведучого валу головної передачі, перевірка стану і регулювання підшипників маточин ведучих коліс.

Крім перерахованих робіт при проведенні ТО-2 проводять зміну мастила в картерах агрегатів трансмісії відповідно до графіка мастила.

Перевірка і регулювання зчеплення

Нормальна робота зчеплення істотно впливає на умови роботи трансмісії трактора.

Недостатня величина вільного ходу викликає пробуксовку зчеплення (неповне включення) і швидкий знос фрикційних накладок і підшипника виключення зчеплення. Якщо вільний хід педалі буде великий, то не відбуватиметься повного виключення зчеплення.

Для перевірки зчеплення на повне включення затягують ручне гальмо при працюючому двигуні, включають пряму передачу і плавно відпускають педаль зчеплення, натискаючи на педаль керування дроселем. Якщо двигун затихне відразу ж після відпускання педалі зчеплення, значить, зчеплення включається повністю.

Для перевірки зчеплення вимикають зчеплення при працюючому двигуні і по черзі перемикають передачі в коробці передач. При справному зчепленні перемикання передач відбувається безшумно.

Величину вільного ходу педалі перевіряють лінійкою (рис. 153), приставлена впритул до педалі зчеплення і упирається в підлогу кабіни. Помітивши за шкалою лінійки положення відпущеної педалі, натискають рукою на педаль і приводять її в положення, що відповідає початку вимикання зчеплення, що визначається різким збільшенням зусилля, необхідного для переміщення педалі. За шкалою лінійки визначають різницю зазначених двох положень педалі в міліметрах.


Регулювання головної передачі

Правильна і надійна робота головної передачі автомобіля в великій мірі залежить від регулювання підшипників валів. Неправильне регулювання підшипників може привести до виходу з ладу не тільки самих підшипників, але і шестерень головної передачі і диференціала.

Внаслідок зносу шестерень, підшипників і ослаблення кріплень порушується регулювання, збільшується осьове переміщення шестерень при роботі під навантаженням. Характерною ознакою є підвищений шум шестерень, що веде до швидкого зносу і викришування зубів. Тому при технічному обслуговуванні автомобіля слід перевіряти і при необхідності регулювати підшипники головної передачі і диференціала.

Слід мати на увазі, що надмірна затягування підшипників головної передачі збільшує їх нагрівання і прискорює знос, а при слабкій затягуванні буде збільшений осьовий зазор, що також призводить до прискореного зносу і руйнування підшипників внаслідок перекосу роликів і виникаючих при цьому ударних навантажень.

Підшипники головної передачі регулюють з попереднім натягом, т. Е. Так, щоб осьове переміщення вала абсолютно відсутнє і при цьому вал провертався від руки з деяким опором.

Величина попереднього натягу підшипників визначається крутним моментом, необхідним для провертання вала в підшипниках.

Осьової зазор підшипників вимірюють індикаторним пристроєм.

Після цього повертають передню кришку картера заднього моста до збігу її отворів з різьбовими отворами фланця стакана підшипників вала провідної шестірні; ввертають два болта кришки в різьбові отвори фланця стакана і за допомогою їх виймають стакан разом з валом провідної шестірні з картера.

При недостатній кількості регулювальних прокладок підтяжка гайки призведе до того, що провідна шестерня буде провертатися дуже туго або зовсім не буде провертатися. В цьому випадку треба правильно підібрати товщину регулювальних прокладок, розташованих між торцем кільця внутрішнього переднього підшипника і розпірні кільцем, з тим щоб забезпечити попередній натяг підшипників.

Для цього відвертають корончатую гайку, знімають фланець, кришку з сальником і внутрішнє кільце переднього підшипника. Потім виймають або додають одну або дві регулювальні прокладки в залежності від величини осьового зазору в підшипниках.

Далі збирають стакан вала провідної шестірні в послідовності, зворотному розбиранні, але без сальника в кришці і затягують вщерть корончатую гайку. При цьому одна з прорізів гайки повинна збігатися з отвором в валу для шплінта. При недостатній затягуванні гайки можливо проворачивание внутрішнього кільця підшипника, знос регулювальних прокладок і, як наслідок, небезпечне збільшення осьового люфту провідної шестерні.

Для перевірки регулювання прокладками зачіпають гачок динамометра за отвір фланця кардана і плавно повертають шестерню. Потім відвертають гайку, знімають фланець, ставлять на місце кришку з сальником і фланець, затягують гайку до положення, зазначеного кернером, і зашплінтовивают її. Збирають задній міст, ставлять ресори і приєднують фланці карданного валу до провідної шестірні головної передачі.